Return to Article Details Selecting project management ICT tools for informal education of IT professionals

Selecting project management ICT tools for informal education of IT professionals

Ivan I. Rantyuk1[0000-0002-3607-9676] and Tetiana A. Vakaliuk2,1,3,4[0000-0001-6825-4697]
1 Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine, 9 M. Berlynskoho Str., Kyiv, 04060, Ukraine
2 Zhytomyr Polytechnic State University, 103 Chudnivsyka Str., Zhytomyr, 10005, Ukraine
3 Kryvyi Rih State Pedagogical University, 54 Gagarin Ave., Kryvyi Rih, 50086, Ukraine
4 Academy of Cognitive and Natural Sciences, 54 Gagarin Ave., Kryvyi Rih, 50086, Ukraine

https://acnsci.org/vakaliuk
Abstract. Information technology’s rapid development necessitates continuously updating IT professionals’ skills and competencies. This study aims to select appropriate project management ICT tools to facilitate the informal education of IT company employees. The study utilized the expert evaluation method to formulate criteria and indicators for evaluating and selecting ICT tools across six categories: communication, planning, documentation, visualization and collaboration, software development, and real-time presentation feedback. Experts from leading IT companies assessed and ranked the proposed ICT tools based on the established criteria. The results identified Microsoft Teams for communication, Microsoft Project for planning, Microsoft 365 suite for documentation, Mural for visualization and collaboration, Azure DevOps for software development, and Mentimeter for real-time presentation feedback as the most suitable tools for informal education in IT companies. The selected ICT tools constitute a comprehensive toolkit to streamline educational activities and enhance informal learning experiences for IT professionals. The findings provide a foundation for implementing informal education programs within IT company resources, leveraging the selected project management ICT tools.

Keywords: project management ICT tools informal education IT professionals expert evaluation criteria and indicators communication planning documentation visualization collaboration software development real-time presentation feedback

1 Вступ

Сучасний свiт потребує швидкого реагування на змiни через швидкий розвиток iнформацiйних технологiй. IТ спецiалiсти втрачають деякi зi своїх навичок, здобутих у процесi освiти, i потребують їх оновлення, оскiльки цi навички стають застарiлими. Це призводить до появи нових вимог до компетентностей, необхiдних для управлiння проєктами в IТ компанiях. Освiтнi заклади намагаються адаптуватися до цих змiн i надавати студентам практичнi знання, враховуючи реальнi потреби IТ галузi та свiтовi тренди.

Пiсля завершення вищої освiти, спiвробiтники IТ компанiй продовжують навчання, використовуючи неформальну освiту. Керiвництво компанiй стоїть перед важливим завданням впровадження та мотивацiї цього процесу, оскiльки швидкий технологiчний розвиток вимагає постiйного оновлення знань та методiв у сферi управлiння розробкою програмного забезпечення.

IТ компанiї використовують iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiї для неформальної освiти з метою досягнення своїх стратегiчних цiлей i отримання конкурентних переваг. Компетентнi менеджери проєктiв є ключовим фактором ефективностi реалiзацiї проєктiв в IТ компанiях, якi зазвичай спецiалiзуються на розробцi та пiдтримцi програмного забезпечення. Розробка програмного забезпечення вiдбувається у формi проектiв i вимагає високоякiсного управлiння на всiх етапах реалiзацiї, оскiльки цей пiдхiд дозволяє заощадити час i ресурси, а також адаптуватися до змiн ринку i вимог замовника. Таким чином, розвиток навичок та компетентностей менеджерiв проєктiв стає невiд’ємною частиною створення конкурентоспроможного програмного забезпечення.

Для вирiшення завдання здiйснення неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiї вiдбувається розгортання системи IКТ управлiння проєктами на базi IТ компанiї, що використовується для забезпечення спiльного доступу, обмiну iнформацiєю та навчальними онлайн-матерiалами, планування та вiдстеження прогресу здiйснення неформальної освiти, а також спiвпрацi шляхом вiзуалiзацiї та спiлкування в режимi реального часу. Iснує ряд IКТ управлiння проєктами, що мають широкi можливостi для задоволення потреб здiйснення процесу неформальної освiти.

Пiд IКТ управлiння проєктами будемо розумiти сукупнiсть засобiв IКТ, що використовуються в IТ компанiї для управлiння проєктами на усiх фазах їх реалiзацiї, комунiкацiї, вiзуалiзацiї, планування та вiдстеження прогресу.

Для встановлення доцiльностi проведення добору IКТ управлiння проєктами для неформальної освiти було проведено опитування серед менеджерiв IТ компанiй, за результатами якого було встановлено, що 87% опитуваних стверджували, що це є необхiдним, оскiльки у неформальнiй освiтi менеджерiв IТ проєктiв вiдсутнiй освiтнiй iнструментарiй, 10% опитуваних утримались вiд вiдповiдi на це питання, i лише 3% опитуваних вказали, що такий добiр не є доцiльним.

Тому i постала проблема добору IКТ управлiння проєктами для здiйснення процесу неформальної освiти менеджерiв IТ компанiй.

2 Лiтературний огляд

Критерiї та показники добору IКТ для навчання у своїх працях дослiджували багато науковцiв останнiх рокiв.

На думку В. Ю. Бикова, “у вiдкритiй освiтi, вiдкритих педагогiчних системах передбачається використання вiдкритого навчального середовища, формування його засобiв i технологiй. Серед таких засобiв i технологiй провiдне мiсце займають комп’ютерно орiєнтованi засоби та iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiї (IКТ), на основi яких, передусiм, будується iнформацiйно-комунiкацiйна платформа вiдкритої освiти, завдяки яким iнформатизацiя освiти, як суспiльне явище, стає важливим чинником та сучасним iнструментом iнновацiйного розвитку освiти” [4].

В. В. Концедайло та Т. А. Вакалюк розглядають критерiї добору як “такi ознаки, якостi i властивостi iгрових симуляторiв, що необхiднi для їх якiсного використання у навчальному процесi для формування професiйних м’яких компетентностей та їх успiшного функцiонування” [11].

О. М. Спiрiн та Т. А. Вакалюк розглядають критерiї добору як “такi якостi, ознаки та властивостi web-орiєнтованих технологiй, що є необхiдними для успiшного навчання основ програмування майбутнiх учителiв iнформатики” [19].

Окрiм того, ряд науковцiв розглядали в тiй чи iншiй мiрi критерiї добору рiзних засобiв. Так, В. Ю. Биков, О. М. Спiрiн, Л. А. Лупаренко розглядали вiдкритi web-орiєнтованi системи монiторингу впровадження результатiв науково-педагогiчних дослiджень [3], О. С. Головня розглядала програмнi засоби вiртуалiзацiї у навчаннi UNIX-подiбних операцiйних систем [9], О. А. Гальчевська придiлила увагу наукометричним системам у науково-педагогiчних дослiдженнях [68], К. Р. Колос розглядала компоненти комп’ютерно орiєнтованого навчального середовища закладу пiслядипломної педагогiчної освiти [1012], Л. А. Лупаренко дослiджувала електроннi журнальнi системи вiдкритого доступу для випуску науково-освiтнiх видань [13].

А. Е. Торкайеш та С. Е. Торкайеш здiйснили оцiнку розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у країнах G7 на основi соцiальних та економiчних показникiв з використанням комплексного пiдходу MCDM (серед показникiв було виокремлено зайнятiсть у IКТ, експорт товарiв IКТ, iнвестицiї в IКТ, додана вартiсть IКТ та доступ до Iнтернету). За результатами дослiдження було встановлено, що Сполученi Штати Америки разом iз Японiєю є найкращими країнами за рiвнем розвитку IКТ, тодi як такi країни, як Iталiя та Канада, мають найслабшi результати, яким слiд оновити свою полiтику щодо IКТ, щоб максимiзувати свою ефективнiсть [22].

Центр освiтнiх дослiджень та iнновацiй опублiкував книгу щодо оцiнки впливу IКТ на освiту, де було виокремлено iндикатори, критерiї та орiєнтири для мiжнародних порiвнянь [16]. Дана книга орiєнтована на чотири блоки: контексти оцiнки впливу IКТ в освiтi, найсучаснiша оцiнка впливу IКТ, концептуальнi основи та тематичнi дослiдження.

У [23] проаналiзовано стан дослiджень у сферi цифрової компетентностi в галузi безпеки в початковiй освiтi вчителiв за допомогою показникiв для оцiнки цифрової компетентностi вчителiв початкової школи у сферi безпеки. Автори роблять висновок про необхiднiсть навчати вчителiв попереднього навчання захисту даних i конфiденцiйностi, пошуку та використанню зображень в Iнтернетi з перевiркою авторства, використанню вiдкритих програм, повазi до норм онлайн-спiлкування, а також етичного та вiдповiдального використання технологiй.

У [1] представлено системний огляд мiжнародно прийнятих визначень основних показникiв IКТ на основi накопичених методологiчних стандартiв i практичного досвiду, оскiльки iндикатори IКТ базуються на загальних (визначення та класифiкацiї, аналогiчнi методологiї збору даних) i спецiалiзованих статистичних стандартах, тодi як узгоджена методологiя забезпечує дуже сумiснi показники для рiзних країн.

Свiтовим банком було видано посiбник з монiторингу та оцiнювання впливу IКТ в освiтi для розвитку країн, призначений бiльше для управлiнцiв i практикiв, якi намагаються зрозумiти й оцiнити iнвестицiї, пов’язанi з IКТ, що здiйснюються в освiтньому секторi [27].

Вiзуалiзацiя ключових показникiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (IКТ) для дiтей та молодi в Європi теж знайшла мiсце у роботах науковцiв. М. Симеонакi, Г. Фiландрiанос i Г. Стаму [21] пропонують до використання DGmap — це iнтерактивний онлайн-iнструмент, який вiзуалiзує показники, взятi з великомасштабних європейських i мiжнародних баз даних, що вiдображають використання IКТ серед дiтей та молодi в Європi. Як вказують науковцi, окрiм своєї головної функцiї, полегшення користувачам спостерiгати за розбiжностями мiж країнами, карта пропонує можливiсть завантажувати або налаштовувати звiти по країнах, iнформацiю про оцiнку iндексiв та їх значення у виглядi електронних таблиць, охоплюючи перiод з 2015 року. Окрiм того, DGmap дозволяє користувачам вивчати еволюцiю кожного показника в часi для кожної країни окремо.

У [5] було представлено артефакт IКТ, який використовує iнтелектуальний аналiз текстiв для пiдтримки iнновацiйного та стандартизованого оцiнювання професiйних компетентностей у рамках валiдацiї попереднього навчання (VPL). За даним дослiдженням оцiнювання означає порiвняння визначених i задокументованих професiйних компетентностей зi стандартом або еталоном. Розроблений артефакт оцiнюється шляхом зiставлення набору бiографiчних даних (CV), взятих з LinkedIn, з комплексною моделлю професiйної компетентностi.

У бiльш нових дослiдженнях було здiйснено виокремлення критерiїв та показникiв оцiнювання ефективностi науково-педагогiчних дослiджень [17], огляд та запропоновано класифiкацiю цифрових освiтнiх ресурсiв економiчної та управлiнської пiдготовки магiстрiв IТ спецiальностей [2], добiр хмаро-орiєнтованих засобiв навчання фахiвцiв зi статистики, а також запропоновано методику їх використання [724], цифрових засобiв навчання майбутнiх фахiвцiв з iнформацiйних технологiй [2526], виокремлення критерiїв добору хмаро орiєнтованої системи управлiння навчанням для закладу вищої освiти [20], видiлено критерiї добору середовища навчання програмування для формування IКТ-компетентностi майбутнiх учителiв початкової школи [28], а також цифрової платформи електронного навчання для закладу загальної середньої освiти [14].

О. В. Пуляк та Н. В. Мироненко [15] розглядали перспективи використання сучасних менеджерiв задач для управлiння IT проєктами. Автори провели аналiз сучасних digital-iнструментiв, якi наразi використовуються вiтчизняними IT компанiями для управлiння проєктами. В результатi проведеного аналiзу, автори видiлили Worksection, Jira, Asana, Trello, Monday, а також навели їх функцiональнi можливостi.

У останньому дослiдженнi автори описують досвiд IТ компанiй щодо використання зазначених цифрових iнструментiв, але питання експертного добору авторами не розглядалось. Бiльш того, у жодному з розглянутих дослiджень питання питання добору IКТ для неформальної освiти у розрiзi управлiння IТ проєктами не розкривались.

Метою статтi є здiйснити добiр IКТ управлiння проєктами, що є доцiльними для використання у неформальнiй освiтi фахiвцiв IТ компанiй.

3 Методика дослiдження

Для виокремлення критерiїв та показникiв добору було застосовано метод мозкового штурму, в якому взяли участь 3 доктори педагогiчних наук, 2 кандидати технiчних наук та 5 управлiнцiв IТ компанiй (Sana Commerce Ukraine, Viseven, Valantic). Залученi управлiнцi мають вiдповiднi сертифiкати з управлiння проєктами Project Management Professional (PMP) Certification (https://www.pmi.org/certifications/project-management-pmp). Усi учасники обговорили i виокремили критерiї та вiдповiднi показники добору IКТ управлiння проєктами для неформальної освiти (додатки А-Е).

Окрiм того, для проведення даного дослiдження було застосовано метод експертного оцiнювання. На першому етапi було залучено 30 експертiв з рiзними ролями залученими до управлiння проєктами в IТ компанiях. Експертами виступали менеджери IТ проєктiв, бiзнес аналiтики, менеджери IТ проєктiв, власники продукту, технiчнi лiдери проєктiв.

Тут варто зазначити, що у обох випадках залученi експерти – це експерти, якi мають досвiд роботи не лише в українських IТ компанiях, а й в мiжнародних.

Експертам було запропоновано 30 засобiв IКТ управлiння проєктами у 6 групах класифiкацiї з метою їх ранжування.

Для здiйснення оцiнювання використано бальну систему оцiнювання та здiйснено обчислення за поданими формулами. Вiдповiднi IКТ управлiння проєктами були пронумерованi за зростанням або спаданням певної ознаки та проведено ранжування за вiдповiдною ознакою. Використовуючи бальну систему оцiнювання, експерти надавали значення N найвагомiшому у використаннi та значення 1 для найменш вагомих. Результати опитувань було зведено до таблицi, в якiй колонки вказують номер IКТ, а у рядках подано номер експерта. Для зниження ризику психологiчної пiдказки, яка могла б вплинути на вибiр експертом певного порядку ранжування, IКТ управляння проєктами в картцi було розмiщено за зростанням в алфавiтному порядку.

Ступiнь погодження визначено коефiцiєнтом конкордацiї Кенделла W. Сумарний ранг S використано як основний параметр оцiнювання значущостi показника. Сумарнi ранги показникiв обчислено за формулами:

       S(d2)     12S(d2)
W  = S---(d2) = m2(n3 --n),                 (1)
      max            n
             S (d2) = ∑  d2,                  (2)
                    j=1 j
       d = S - 0.5m(n + 1),                  (3)
        j   j        m
               S  = ∑  R                    (4)
                 j  i=1 i,j

де Sj – сумарний ранг j-го показника; j = 1,2,3,,n; n – кiлькiсть показникiв; m – кiлькiсть експертiв; Ri,j – ранг j-го показника, визначений i-тим експертом.

Пiсля використання формул (1)-(4) для проведення обчислень експериментальних даних в кожнiй з груп IКТ управлiння проєктами, як результат отримуємо значення W. За умов суттєвої рiзницi вiд значення нуля ми можемо стверджувати, що мiж експертами iснує об’єктивне погодження. Зокрема, коли W = 0, маємо вiдсутнiсть зв’язку мiж ранжуванням експертiв, а за умов, коли W = 1, маємо ситуацiю, коли зв’язок мiж ранжуванням повнiстю спiвпадає, що свiдчить про об’єктивнiсть сумарних рангiв. Погоджено, що об’єктивнiсть сумарних рангiв може бути iстиною лише за умов певного рiвня погодження мiж експертами.

На другому етапi експертам пропонувалось оцiнити прояв кожного критерiю для видiлених 19 IКТ управлiння проєктами за 4-бальною шкалою [19]. Критерiй вважається проявленим на високому рiвнi, якщо 76-100% його показникiв є позитивними, 56-75% – достатнiй прояв, 50-55% – критичний, та менше 50% – не достатньо проявлений. При цьому показник кожного критерiю є позитивним, якщо значення було не менше 1.5.

4 Результати

Пiд критерiями та показниками розумiємо кiлькiснi та якiснi ознаки, що визначають ступiнь вiдповiдностi встановленим вимогам, стандартам та дозволяють обрати IКТ управлiння проєктами у вiдповiдностi до цiлей проведення неформальної освiти фахiвцями IТ компанiй. На етапi розробки показникiв було використано рекомендацiї щодо доцiльностi обмеження показникiв вiд 3 до 7 [1819].

На першому етапi експерти проранжували весь запропонований перелiк засобiв, який складався з 30 позицiй. Цей перелiк було сформовано внаслiдок усного спiлкування з менеджерами IТ компанiй, якi мають безпосереднiй досвiд використання широкого спектру управлiння проєктами.

У результатi за формулами (1)-(4) було обраховано коефiцiєнт Кенделла W = 0.78. Так як цей коефiцiєнт суттєво вiдрiзняється вiд нуля, то мiж експертами iснує об’єктивне погодження, i було видiлено наступнi IКТ управлiння проєктами для неформальної освiти IТ фахiвцiв, для зручностi подiленi на 6 груп:

1.
IКТ комунiкацiї:
(а)
Microsoft Teams (https://teams.microsoft.com)
(б)
Google Classroom (https://classroom.google.com)
(в)
Google Meet (https://meet.google.com)
(г)
Microsoft Outlook (https://outlook.office.com)
(д)
Google Gmail (https://mail.google.com)
2.
IКТ планування:
(а)
Microsoft Project (https://project.microsoft.com)
(б)
Gantter (https://www.gantter.com)
(в)
Celoxis (https://www.celoxis.com)
(г)
Сервiс MONDAY.com (https://monday.com)
3.
IКТ документування:
(а)
Пакет Microsoft 365 (https://www.office.com)
(б)
Пакет Google Docs (https://docs.google.com)
4.
IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi:
(а)
Miro (https://miro.com)
(б)
Google Jamboard (https://jamboard.google.com)
(в)
Mural (https://app.mural.co)
5.
IКТ розробки програмного забезпечення:
(а)
Azure DevOps (https://azure.microsoft.com/en-us/products/devops)
(б)
Gemini (https://www.countersoft.com/solutions/issue-tracking)
(в)
Jira (https://www.atlassian.com/software/jira)
6.
IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi:
(а)
Хмарний сервiс Mentimeter (https://www.mentimeter.com)
(б)
Хмарний сервiс Slido (https://www.slido.com)

У процесi проведеного аналiзу та обговорення з iншими фахiвцями, для кожної з груп IКТ управлiння проєктами було визначено критерiї та показники, у вiдповiдностi до яких у подальшому методом експертного оцiнювання й було здiйснено добiр вiдповiдних засiб IКТ управлiння проєктами.

Виокремленi критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ комунiкацiї представлено у додатку А.

На наступному етапi для аналiзу засобiв IКТ було застосовано метод експертного оцiнювання з залученням менеджерських ролей IТ компанiй. На основi визначених критерiїв було проведено експертне оцiнювання засобiв, що були доцiльними для розгляду розвитку компетентностей менеджерiв IТ компанiй в процесi неформальної освiти. Для визначення IКТ управлiння проєктами, що мають найбiльше значення для здiйснення неформальної освiти спiвробiтникiв IТ компанiй експертам запропоновано пройти опитування. За результатами проведеного опитування серед 12 експертiв (кiлькiсть експертiв була зменшена саме для того, щоб опитуванi працювали безпосередньо iз зазначеними IКТ) отримали наступнi результати (табл. 1).


Табл. 1: Результати опитування експертiв щодо проявлення показникiв критерiїв для групи IКТ комунiкацiї.






Показники

Microsoft TeamsGoogle ClassroomGoogle MeetMicrosoft OutlookGoogle Gmail






1. Комунiкацiйний критерiй






1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у чатi

2.75 0.58 1.25 0.75 1.75






1.2: наявнiсть можливостi голосових/вiдео викликiв

2.75 1.42 2.75 0.58 1.75






1.3: групова комунiкацiя

2.92 0.75 2.58 1.08 2.08






1.4: поширення екрану та можливiсть надати контроль над екраном

2.50 0.33 2.42 1.25 1.58






1.5: можливiсть поширення аудiопотоку/вiдеопотоку безпосередньо з пристрою пiд час онлайн дзвiнка

2.67 1.25 1.42 0.58 1.33






1.6: можливiсть створення вiртуальних кiмнат

2.75 0.58 2.58 0.75 1.33






Ступiнь прояву критерiю

100% 0% 67% 0% 67%






2. Функцiонально-iнтеграцiйний критерiй






2.1: можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування)

2.50 2.00 2.00 1.00 2.00






2.2: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв

2.00 1.42 1.50 0.83 1.50






2.3: упроваджуванiсть IКТ

2.50 0.92 2.50 0.92 1.42






2.4: можливiсть запису iсторiї комунiкацiї

2.50 0.92 1.42 1.58 1.67






2.5: можливiсть запису аудiо та вiдеодзвiнкiв

2.75 0.50 2.75 0.50 0.50






2.6: збереження файлiв у хмарi

2.50 2.50 1.42 0.50 2.00






Ступiнь прояву критерiю

100% 33% 67% 17% 67%






3. Проєктувально-технологiчний критерiй






3.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних

2.58 2.58 2.58 2.58 2.58






3.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On)

2.42 2.42 2.42 2.42 2.42






3.3: вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги”

2.50 2.42 2.42 2.42 2.42






3.4: управлiння полiтиками для забезпечення доступу до файлiв та записiв у чатах

2.50 1.42 1.42 1.42 1.42






3.5: адаптивнiсть (кросплатформенiсть)

2.58 2.58 2.58 1.25 2.58






3.6: iнвестицiйний

2.75 1.92 1.92 1.17 1.92






Ступiнь прояву критерiю

100% 83% 83% 50% 83%







Узагальненi результати за усiма критерiями для групи IКТ комунiкацiї наведено у табл. 2.


Табл. 2: Узагальненi результати опитування експертiв для групи IКТ комунiкацiї за усiма критерiями.




IКТ
Критерiй



Комунiкацiйний
Функцiонально-
iнтеграцiйний
Проєктувально-
технологiчний




Microsoft Teams 100% 100% 100%




Google Classroom 0% 33% 83%




Google Meet 67% 67% 83%




Microsoft Outlook 0% 17% 50%




Google Gmail 67% 67% 83%





Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Microsoft Teams.

Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ планування представлено у додатку Б. Результати проведеного опитування поданi у табл. 3.


Табл. 3: Результати опитування експертiв щодо проявлення показникiв критерiїв для групи IКТ планування.





Показники

Microsoft
Project
GantterCeloxisMonday





1. Комунiкацiйно-управлiнський критерiй





1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у коментарях

2.67 1.00 1.58 1.50





1.2: наявнiсть можливостей для створення, вiдстеження та контролю запланованих активностей

2.42 2.08 2.00 2.08





1.3: наявнiсть можливостей для встановлення прогресу активностей

2.42 1.00 1.00 1.00





Ступiнь прояву критерiю

100% 33% 67% 67%





2. Функцiонально-iнтеграцiйний критерiй





2.1: можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування)

2.50 0.67 0.83 0.92





2.2: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв

2.00 0.67 1.00 1.00





2.3: упроваджуванiсть IКТ

2.00 1.50 1.50 1.50





2.4: можливiсть запису iсторiї змiн планування та аудиту планiв

2.50 0.67 0.67 1.00





2.5: збереження у хмарi

3.00 0.50 0.42 1.00





Ступiнь прояву критерiю

100% 20% 20% 20%





3. Проєктувально-технологiчний критерiй





3.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних

2.58 1.50 1.50 1.50





3.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On)

2.42 1.17 1.17 1.17





3.3: вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги”

2.50 2.00 2.00 2.00





3.4: управлiння полiтиками для забезпечення доступу до файлiв

2.50 0.92 0.92 0.92





3.5: адаптивнiсть (кросплатформенiсть)

2.58 2.42 2.42 2.42





3.6: iнвестицiйний

2.75 2.08 2.42 2.08





Ступiнь прояву критерiю

100% 50% 50% 67%






Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ планування наведено у табл. 4.


Табл. 4: Узагальненi результати опитування експертiв для групи IКТ планування за усiма критерiями.




IКТ
Критерiй



Комунiкацiйно-
управлiнський
Функцiонально-
iнтеграцiйний
Проєктувально-
технологiчний




Microsoft Project 100% 100% 100%




Gantter 33% 20% 50%




Celoxis 67% 20% 50%




Monday 67% 20% 67%





Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Microsoft Project.

Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ документування представлено у додатку В. Результати проведеного опитування поданi у табл. 5.


Табл. 5: Результати опитування експертiв щодо проявлення показникiв критерiїв для групи IКТ документування.



Показники

Пакет
Microsoft 365
Пакет Google



1. Комунiкацiйно-управлiнський критерiй



1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у коментарях

2.83 2.83



1.2: можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування)

3.00 2.92



1.3: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв

2.83 2.83



1.4: упроваджуванiсть IКТ

2.75 1.33



1.5: збереження у хмарi

3.00 3.00



Ступiнь прояву критерiю

100% 80%



2. Проєктувально-технологiчний критерiй



2.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних

2.83 2.83



2.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On)

3.00 3.00



2.3: вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги”

2.83 2.83



2.4: управлiння полiтиками для забезпечення доступу до файлiв

2.75 2.75



2.5: адаптивнiсть (кросплатформенiсть)

3.00 3.00



2.6: iнвестицiйний

2.75 2.75



Ступiнь прояву критерiю

100% 100%



3. Функцiональний критерiй



3.1: можливiсть створення/редагування текстових документiв та таблиць

2.83 2.83



3.2: можливiсть форматування текстiв

2.75 2.75



3.3: можливiсть використання вбудованих формул та написання макросiв для автоматизованої обробки даних

3.00 3.00



Ступiнь прояву критерiю

100% 100%




Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ документування наведено у табл. 6.


Табл. 6: Узагальненi результати опитування експертiв для групи IКТ документування за усiма критерiями.




IКТ
Критерiй



Комунiкацiйно-
iнтеграцiйний
Проєктувально-
технологiчний
Функцiональний




Пакет Microsoft 365 100% 100% 100%




Пакет Google 80% 100% 100%





Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Пакет Microsoft 365.

Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi представлено у додатку Г. Результати проведеного опитування поданi у табл. 7.


Табл. 7: Результати опитування експертiв щодо проявлення показникiв критерiїв для групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi.




Показники

Miro
Google
Jamboard
Mural




1. Комунiкацiйно-iнтеграцiйний критерiй




1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у чатi

1.33 1.33 2.58




1.2: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв

1.50 1.50 2.75




1.3: упроваджуванiсть IКТ

1.50 1.50 2.75




1.4: збереження у хмарi

1.33 1.33 2.92




Ступiнь прояву критерiю

50% 50% 100%




2. Проєктувально-технологiчний критерiй




2.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних

1.75 1.75 3.00




2.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On)

2.00 2.00 2.58




2.3: адаптивнiсть (кросплатформенiсть)

3.00 3.00 3.00




2.4: iнвестицiйний

2.00 2.00 2.58




Ступiнь прояву критерiю

100% 100% 100%




3. Функцiональний критерiй




3.1: можливiсть графiчного вiдображення елементiв та зв’язкiв мiж ними на вiртуальнiй дошцi

1.50 1.50 2.67




3.2: можливiсть малювання на вiртуальнiй дошцi

2.58 2.58 2.75




3.3: можливiсть створення та редагування презентацiй

1.33 1.33 2.92




3.4: можливiсть створення опитувань та голосувань

0.67 0.50 2.92




3.5: можливiсть подiлитися або експортувати данi сесiї у зручних форматах

0.50 0.50 2.75




3.6: зручнiсть використання

2.75 2.75 3.00




Ступiнь прояву критерiю

50% 50% 100%





Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi наведено у табл. 8.


Табл. 8: Узагальненi результати опитування експертiв для групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi за усiма критерiями.




IКТ
Критерiй



Комунiкацiйно-
iнтеграцiйний
Проєктувально-
технологiчний
Функцiональний




Miro 50% 100% 50%




Google Jamboard 50% 100% 50%




Mural 100% 100% 100%





Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Mural.

Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для IКТ розробки програмного забезпечення представлено у додатку Д. Результати проведеного опитування поданi у табл. 9.


Табл. 9: Результати опитування експертiв щодо проявлення показникiв критерiїв для групи IКТ розробки програмного забезпечення.




Показники

Azure
DevOps
GeminiJira




1. Комунiкацiйно-управлiнський критерiй




1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у коментарях

2.50 2.50 2.50




1.2: можливiсть вiдстежити iсторiю комунiкацiї у коментарях на рiвнi задачi з позначками часу та осiб, що здiйснювали комунiкацiю

2.58 1.33 1.42




1.3: наявнiсть можливостей для встановлення прогресу задач та їх статусу

2.83 2.83 2.83




1.4: можливiсть вiдображення списку задач проєкту у табличному виглядi або у виглядi вiртуальної дошки

2.67 1.42 2.67




Ступiнь прояву критерiю

100% 50% 75%




2. Iнтеграцiйний критерiй




2.1: можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування)

2.75 2.00 2.00




2.2: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв

2.83 1.25 1.25




2.3: упроваджуванiсть IКТ

2.83 2.83 2.83




2.4: збереження файлiв у хмарi

3.00 1.25 1.25




Ступiнь прояву критерiю

100% 50% 50%




3. Проєктувально-технологiчний критерiй




3.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних

2.75 2.75 2.75




3.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On)

2.83 1.25 1.00




3.3: вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги”

2.83 2.83 2.83




3.4: управлiння полiтиками для забезпечення доступу до проєктiв, задач рiзних типiв, файлiв

3.00 1.33 1.00




3.5: адаптивнiсть (кросплатформенiсть)

2.75 2.75 2.75




3.6: iнвестицiйний

2.83 2.83 2.83




Ступiнь прояву критерiю

100% 67% 67%




4. Функцiональний критерiй




4.1: наявнiсть можливостей для створення та модифiкацiї задач для розробки

2.75 2.67 2.58




4.2: можливiсть створення задач рiзних типiв

2.83 1.25 1.17




4.3: можливiсть призначення задачi до особи або осiб

2.83 1.25 1.25




4.4: можливiсть створення статусiв життєвого циклу

3.00 2.75 2.67




Ступiнь прояву критерiю

100% 50% 50%





Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ розробки програмного забезпечення наведено у табл. 10.


Табл. 10: Узагальненi результати опитування експертiв для групи IКТ розробки програмного забезпечення за усiма критерiями.





IКТ
Критерiй




Комунiкацiйно-
управлiнський
Iнтеграцiйний
Проєктувально-
технологiчний
Функцiональний





Azure DevOps 100% 100% 100% 100%





Gemini 50% 50% 67% 50%





Jira 75% 50% 67% 50%






Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Azure DevOps.

Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi представлено у додатку Е. Результати проведеного опитування поданi у табл. 11.


Табл. 11: Результати опитування експертiв щодо проявлення показникiв критерiїв для групи IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi.



Показники

Mentimeter Slido



1. Комунiкацiйно-управлiнський критерiй



1.1: наявнiсть можливостi створення презентацiй

2.50 2.50



1.2: можливiсть проведення тестiв/опитувань з оцiнками

2.50 0.92



1.3: наявнiсть рiзнопланових шаблонiв слайдiв в залежностi вiд iнформацiї, яка презентується

2.50 2.50



1.4: можливiсть подiлитися або експортувати данi сесiї у зручних форматах

2.58 2.50



1.5: зручнiсть використання

2.58 2.58



Ступiнь прояву критерiю

100% 80%



2. Проєктувально-технологiчний критерiй



2.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних

2.75 1.17



2.2: адаптивнiсть (кросплатформенiсть)

2.75 2.75



2.3: iнвестицiйний

2.58 2.58



Ступiнь прояву критерiю

100% 67%




Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi наведено у табл. 12.


Табл. 12: Узагальненi результати опитування експертiв для групи IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi за усiма критерiями.



IКТ
Критерiй


Комунiкацiйно-управлiнськийПроєктувально-технологiчний



Mentimeter 100% 100%



Slido 80% 67%




Як бачимо, за результатами опитування за усiма критерiями експертами було обрано Mentimeter.

Експерти дiйшли згоди, що зручнiсть забезпечується, коли використовуванi IКТ є частиною пакету IКТ вiд одного постачальника, у даному випадку – Microsoft. У процесi дослiдження прагматичним виявилося як поєднання засобiв одного виробника, так i залучення складових засобiв iнших виробникiв для покриття вiдсутнiх елементiв комплексу для досягнення максимальної ефективностi використання системи.

За результатами проведеного експертного оцiнювання було обрано:

1.
IКТ комунiкацiї: Microsoft Teams
2.
IКТ планування: Microsoft Project
3.
IКТ документування: Пакет MS Office365
4.
IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi: Mural
5.
IКТ розробки ПЗ: Azure DevOps
6.
IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi: Mentimeter

5 Обговорення

Авторами у межах даного дослiдження було застосовано метод експертного оцiнювання задля унеможливлення суб’єктивiзму при виборi того чи iншого засобу, а також для залучення зовнiшнiх експертiв, якi мають досвiд менеджерської роботи в IТ компанiях. Залучення зовнiшнiх експертiв не лише сприяло незалежнiй оцiнцi та вибору IКТ засобiв, але й унеможливило рекламу того чи iншого засобу. Окрiм того, це допомогло видiлити незалежно критерiї i показники добору пiд час мозкового штурму.

Задля визначення, на скiльки особиста думка експертiв корелюється з загальним висновком, було проведено ознайомлення експертiв s результатами експертного оцiнювання та проведено обговорення результатiв, за яким усi експерти погодились з валiднiстю результатiв, що пiдтверджується i статистичними обрахунками, представленими вище.

У даному дослiдженнi спецiально не було представлено досвiд авторiв iз використання чи не використання оцiнюваних засобiв задля представлення незалежних результатiв оцiнювання.

6 Висновки та перспективи подальшого дослiдження

Пiд час проведення дослiдження було розроблено критерiї та визначено показники вибору iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй управлiння проєктами у неформальнiй освiтi фахiвцiв IТ компанiй. Цi критерiї i показники наведено детально у додатках А-Е. Також було вiдiбрано якiсний iнструментарiй IКТ для управлiння проєктами у неформальнiй освiтi фахiвцiв IТ компанiй. За допомогою експертного оцiнювання за участi провiдних фахiвцiв IТ компанiй у якостi експертiв було обрано один засiб IКТ для кожної групи запропонованих IКТ управлiння проєктами. Загалом, обранi IКТ формують комплекс засобiв, спрямованих на досягнення цiлей неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiй. Слiд вiдзначити, що ступiнь узгодженостi мiж експертами, якi брали участь у експертному оцiнюваннi, визначався для кожної групи IКТ за допомогою коефiцiєнта конкордацiї.

Перспективи подальшого дослiдження вбачаємо у впровадженнi неформальної освiти з використанням обраних IКТ управлiння проєктами у систему внутрiшнiх ресурсiв IТ компанiй.

References

[1]     Abdrakhmanova, G., Gokhberg, L., Sokolov, A.: Indicators of Information and Communication Technology. In: Khosrow-Pour, M. (ed.) Encyclopedia of Information Science and Technology, p. 4704–4714, IGI Global, Hershey, PA, 4 edn. (2018), https://doi.org/10.4018/978-1-5225-2255-3.ch408

[2]    Antoniuk, D., Vakaliuk, T.: Overview and classification of digital educational resources for economic and managerial education of master degree students majoring in information technologies. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: “Pedagogy. Social Work” (1(52)), 11–18 (Jun 2023), https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.52.11-18

[3]    Bykov, V., Spirin, O., Luparenko, L.: Vidkryti web-oriientovani systemy monitorynhu vprovadzhennia rezultativ naukovo-pedahohichnykh doslidzhen [Open web-based systems of scientific and educational research implementation monitoring]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy (1), 3–25 (2014), URL http://tipus.khpi.edu.ua/article/view/42540

[4]    Bykov, V.Y.: Vidkryte navchalne seredovyshche ta suchasni merezhni instrumenty system vidkrytoi osvity. Naukovyi chasopys UDU imeni Mykhaila Drahomanova. Seriia 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia (9 (16)), 12–20 (Feb 2010), URL https://sj.udu.edu.ua/index.php/kosn/article/view/297

[5]    Fahrenbach, F., Revoredo, K., Santoro, F.M.: Valuing prior learning: Designing an ICT artifact to assess professional competences through text mining. European Journal of Training and Development 44(2/3), 209–235 (Dec 2019), https://doi.org/10.1108/ejtd-05-2019-0070

[6]    Galchevska, G.: Using the international scientometric databases of open access in scientific research. Journal of Information Technologies in Education (ITE) (23), 115–126 (Nov 2015), URL http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/166

[7]    Gavryliuk, O., Vakaliuk, T., Kontsedailo, V.: Selection criteria for cloud-based learning technologies for the development of professional competencies in statistics bachelors. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology 10(2), 1–11 (Jun 2022), https://doi.org/10.32919/uesit.2022.02.01

[8]    Halchevska, O.A.: The criterias and their indicators of selection in scientometric systems in the scientific and pedagogical researches. In: Avtomatyzatsiia ta kompiuterno-intehrovani tekhnolohii u vyrobnytstvi ta osviti: stan dosiahnennia, perspektyvy rozvytku: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, Cherkaskyi natsionalnyi universytet imeni Bohdana Khmelnytskoho, Cherkasy, Ukraine (2015), URL http://lib.iitta.gov.ua/9202

[9]    Holovnya, O.: Criteria for selecting virtualization software in teaching Unix-like operating systems. Journal of Information Technologies in Education (ITE) (24), 119–133 (Nov 2015), URL http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/151

[10]    Kolos, C.: Model process and criteria for selection of components computer oriented training environment postgraduate teacher education. Journal of Information Technologies in Education (ITE) (17), 109–117 (Nov 2014), URL http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/248

[11]    Kontsedailo, V.V., Vakaliuk, T.A.: Selection criteria of games simulation used to develop professional competencies of the future software engineers. Information Technologies and Learning Tools 65(3), 133–151 (Jul 2018), https://doi.org/10.33407/itlt.v65i3.2039

[12]    Kovalska, K.R.: Distance learning computer software for the organization of the postgraduate education for informatics teachers. Information Technologies and Learning Tools 13(5) (Aug 2010), https://doi.org/10.33407/itlt.v13i5.187

[13]    Luparenko, L.A.: Use of electronic open access journal systems for release of research educational edition : Software comparative analysis. Information Technologies and Learning Tools 25(5) (Dec 2011), https://doi.org/10.33407/itlt.v25i5.573

[14]    Oliynyk, V.V., Hrabovskyi, P.P., Konoval, O.A.: Criteria and indicators for the selection of a digital platform for e-learning at the secondary school. Information Technologies and Learning Tools 90(4), 19–31 (Sep 2022), https://doi.org/10.33407/itlt.v90i4.5010

[15]    Puliak, O.V., Myronenko, N.V.: Prospects of using modern task managers for IT project management. Academic Notes. Series: Pedagogical Sciences (208), 213–218 (Dec 2022), https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-208-213-218

[16]    Scheuermann, F., Pedró, F. (eds.): Assessing the Effects of ICT in Education: Indicators, criteria and benchmarks for international comparisons. Publications Office of the European Union, Luxembourg (2009), https://doi.org/10.1787/9789264079786-en

[17]    Semerikov, S.O., Spirin, O.M., Vakaliuk, T.A., Mintii, I.S., Ivanova, S.M., Shymon, O.M.: Assessing the effectiveness of research and academic staff’s scientific activity: definition of criteria and indicators. Educational Dimension 9, 215–227 (Jun 2023), https://doi.org/10.31812/ed.605

[18]    Spirin, O.M.: Kryterii zovnishnoho otsiniuvannia yakosti informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii navchannia. Naukovyi chasopys UDU imeni Mykhaila Drahomanova. Seriia 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia (9 (16)), 88–93 (Feb 2010), URL https://sj.udu.edu.ua/index.php/kosn/article/view/303

[19]    Spirin, O.M., Vakaliuk, T.A.: Criteria of open web-operated technologies of teaching the fundamentals of programs of future teachers of informatics. Information Technologies and Learning Tools 60(4), 275–287 (Sep 2017), https://doi.org/10.33407/itlt.v60i4.1815

[20]    Spirin, O.M., Vakaliuk, T.A., Ievdokymov, V.V., Sydorenko, S.I.: Criteria for selecting a cloud-based learning management system for a higher education institution. Information Technologies and Learning Tools 89(3), 105–120 (Jun 2022), https://doi.org/10.33407/itlt.v89i3.4958

[21]    Symeonaki, M., Filandrianos, G., Stamou, G.: Visualising key information and communication technologies (ICT) indicators for children and young individuals in Europe. Humanities and Social Sciences Communications 9(1), 351 (Oct 2022), ISSN 2662-9992, https://doi.org/10.1057/s41599-022-01356-5

[22]    Torkayesh, A.E., Torkayesh, S.E.: Evaluation of information and communication technology development in G7 countries: An integrated MCDM approach. Technology in Society 66, 101670 (2021), https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101670

[23]    Torres-Hernández, N., Gallego-Arrufat, M.J.: Indicators to assess preservice teachers’ digital competence in security: A systematic review. Education and Information Technologies 27(6), 8583–8602 (Jul 2022), https://doi.org/10.1007/s10639-022-10978-w

[24]    Vakaliuk, T., Gavryliuk, O., Kontsedailo, V., Oleksiuk, V., Kalinichenko, O.: Selection Cloud-oriented Learning Technologies for the Formation of Professional Competencies of Bachelors Majoring in Statistics and General Methodology of Their Use. In: Proceedings of the 1st Symposium on Advances in Educational Technology - Volume 1: AET, pp. 132–141, INSTICC, SciTePress (2022), https://doi.org/10.5220/0010921900003364

[25]    Vakaliuk, T., Spirin, O., Kontsedailo, V.: Criteria for selecting open web-oriented technologies for teaching the basics of programming to future software engineers. Educational Technology Quarterly 2021(1), 73–86 (Mar 2021), https://doi.org/10.55056/etq.16

[26]    Vakaliuk, T.A., Antoniuk, D.S., Morozov, A.V., Chyzhmotria, O.V., Chyzhmotria, O.H.: Selection of digital learning tools for future it professionals. Innovate Pedagogy (60), 228–236 (2023), https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/60.47

[27]    Wagner, D.A., Day, B., James, T., Kozma, R.B., Miller, J., Unwin, T.: Monitoring and Evaluation of ICT in Education Projects: A Handbook for Developing Countries. Working Paper, World Bank Group, Washington, D.C. (2005), URL https://documents1.worldbank.org/curated/en/708561468175470484/pdf/375220ICT1Education01PUBLIC1.pdf, Pre-publication draft for circulation at the World Summit on the Information Societ (Tunis, November 2005)

[28]    Yatsenko, O.I., Chumak, L.M.: Criteria for the selection of educational programming environment for the formation of prospective primary school teachers’ ICT competence. Information Technologies and Learning Tools 78(4), 219–236 (Sep 2020), https://doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2912

Додаток А. Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ комунiкацiї

Комунiкацiйний критерiй характеризує можливiсть проводити налагоджену комунiкацiю з використанням IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.

Показник 1.1:
наявнiсть можливостей комунiкацiї у чатi. Даний показник передбачає:
  • можливiсть обмiну текстовими повiдомленнями;
  • можливiсть обмiну графiчними зображеннями;
  • можливiсть обмiну файлами.
Показник 1.2:
наявнiсть можливостi голосових/вiдео викликiв. Визначає можливiсть проведення голосових викликiв в процесi комунiкацiї з використанням IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.
Показник 1.3:
групова комунiкацiя. Визначає можливiсть використання засобу IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї для органiзацiї групової взаємодiї та комунiкацiї у командi. Даний показник передбачає:
  • можливiсть групової комунiкацiї у закритих групах (область видимостi – лише у членiв групи в серединi органiзацiї);
  • можливiсть групової комунiкацiї у вiдкритих групах (область видимостi для усiх членiв органiзацiї);
  • можливiсть групової комунiкацiї у групах з зовнiшнiм пiдключенням (область видимостi для членiв групи як в серединi, так i ззовнi органiзацiї);
  • можливiсть тегування учасникiв групового чату.
Показник 1.4:
поширення екрану та можливiсть надати контроль над екраном. Визначає можливiсть вiртуального поширення екрану учасника комунiкацiї та надання прав з використання вiддаленого контролю пiд час використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї. Даний показник передбачає:
  • можливiсть поширення повного екрану;
  • можливiсть поширення частини екрану;
  • можливiсть поширення лише вiкна конкретного застосунку;
  • можливiсть надати контроль за екраном пiд час дзвiнка iншому учаснику дзвiнка.
Показник 1.5:
можливiсть поширення аудiопотоку/вiдеопотоку безпосередньо з пристрою пiд час онлайн дзвiнка. Визначає можливiсть здiйснення поширення контенту аудiо чи вiдео потоку з пристрою органiзатора онлайн дзвiнка з iншими учасниками комунiкацiї з використанням IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.
Показник 1.6:
можливiсть створення вiртуальних кiмнат. Визначає можливiсть створення середовища для роботи у малих групах в межах вiртуальних кiмнат IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.

Функцiонально-iнтеграцiйний критерiй характеризує можливiсть iнтеграцiї та збереження даних з використанням IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї, а також ряд функцiональних можливостей системи.

Показник 2.1:
можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування). Передбачає можливiсть обмiну даними мiж IКТ управлiння проєктами одного постачальника або безпосереднє iнтегрування у iнтерфейс iнших засобiв IКТ управлiння проєктами цього ж постачальника.
Показник 2.2:
можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв. Передбачає можливiсть обмiну даними мiж IКТ управлiння проєктами одного постачальника та IКТ управлiння проєктами зовнiшнього постачальника або безпосереднє iнтегрування мiж iнтерфейсами рiзних постачальникiв IКТ управлiння проєктами.
Показник 2.3:
упроваджуванiсть IКТ. Передбачає оцiнку складностi упровадження IКТ управлiння проєктами з точки зору розгортання IКТ у iнфраструктуру IТ компанiї, навчання фахiвцiв IТ компанiї використанню IКТ управлiння проєктами для задоволення потреб органiзацiї, розробку та впровадження змiн до iснуючих або створення нових процесiв з використанням IКТ управлiння проєктами.
Показник 2.4:
можливiсть запису iсторiї комунiкацiї. Передбачає можливiсть використання IКТ управлiння проєктами для збереження iсторiї комунiкацiї в чатах, групах, командах з використанням текстового, графiчного, числового форматiв з наявнiстю запису дати та часу повiдомлень суб’єктiв комунiкацiї як пiд час двосторонньої (чат спiлкування один до одного) так i багатосторонньої (груповий чат) направленостi.
Показник 2.5:
можливiсть запису аудiо та вiдеодзвiнкiв. Визначає можливiсть IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї для проведення запису за згодою долучених осiб з подальшим збереженням у хмарi та можливiстю подальшого завантаження або поширення.
Показник 2.6:
збереження файлiв у хмарi. Визначає можливiсть збереження файлiв надiсланих пiд час проведення комунiкацiї з застосуванням IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.

Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує безпековi та ключовi технологiчнi ознаки IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.

Показник 3.1:
використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних. Передбачає наявнiсть безпечного з’єднання пiд час здiйснення комунiкацiї з використанням IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.
Показник 3.2:
можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On). Визначає можливiсть використання технологiї здiйснення входу до єдиного облiкового запису користувача.
Показник 3.3:
вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги”. Передбачає безпечнiсть використання IКТ управлiння проєктами з точки зору впровадження мiжнародного безпекового стандарту на боцi постачальника IКТ управлiння проєктами.
Показник 3.4:
управлiння полiтиками для забезпечення доступу до файлiв та записiв у чатах. Визначає безпечнiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї з точки зору обмеження доступу до файлiв та записiв у чатах згiдно налаштованих полiтик та налаштувань.
Показник 3.5:
адаптивнiсть (кросплатформенiсть). Визначає можливiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї на ПК, смартфонах, планшетах у виглядi застосункiв або як хмарний сервiс з використанням браузера системи за наявностi iнтернет з’єднання;
Показник 3.6:
iнвестицiйний. Визначає фiнансовi витрати на використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.

Додаток Б. Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ планування

Комунiкацiйно-управлiнський критерiй характеризує додаткову комунiкацiю та вiзуалiзацiю планiв пiд час проведення та вiдстежування планiв неформального навчання.

Показник 1.1:
наявнiсть можливостей комунiкацiї у коментарях. Передбачає можливiсть здiйснювати комунiкацiю за допомогою чату коментарiв користувачiв IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування.
Показник 1.2:
наявнiсть можливостей для створення, вiдстеження та контролю запланованих активностей. Передбачає можливiсть розробки планування з табличним та графiчним вiдображенням активностей, залежностей мiж ними, строкiв виконання, строкiв завершення (deadlines), ключових подiй (milestones), затримки або випередження запланованих графiкiв в IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування.
Показник 1.3:
наявнiсть можливостей для встановлення прогресу активностей. Передбачає можливiсть здiйснювати оновлення прогресу активностей вiд 0 до 100%, а також вiдображення прогресу для усiх залучених сторiн, що мають права доступу до планiв в IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування.

Функцiонально-iнтеграцiйний критерiй характеризує можливостi IКТ управлiння проєктами для групи IКТ планування у розрiзi можливостi iнтеграцiї з iншими IКТ навчального середовища.

Показник 2.1:
можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування). Передбачає можливiсть обмiну даними мiж IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування з iншими IКТ управлiння проєктами одного постачальника або безпосереднє iнтегрування у iнтерфейс iнших засобiв IКТ управлiння проєктами цього ж постачальника.
Показник 2.2:
можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв. Передбачає можливiсть обмiну даними мiж IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування одного постачальника та IКТ управлiння проєктами зовнiшнього постачальника або безпосереднє iнтегрування мiж iнтерфейсами рiзних постачальникiв IКТ управлiння проєктами.
Показник 2.3:
упроваджуванiсть IКТ. Передбачає оцiнку складностi упровадження IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування з точки зору розгортання IКТ у iнфраструктуру IТ компанiї, навчання фахiвцiв IТ компанiї використанню IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування для задоволення потреб з планування, вiдстежування планiв, розробку та впровадження змiн до iснуючих або створення нових процесiв щодо планування з використанням IКТ управлiння проєктами.
Показник 2.4:
можливiсть запису iсторiї змiн планування та аудиту планiв. Передбачає можливiсть отримати записи змiн до планiв та аудиту записiв для проведення аналiзу змiн, позначок часу проведених змiн та облiкових записiв з яких було здiйснено змiни;
Показник 2.5:
збереження у хмарi. Передбачає можливiсть збереження планiв до файлiв рiзних форматiв зi збереженням у хмарi.

Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ планування в розрiзi безпеки та можливостей хмарного використання.

Показник 3.1:
використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних. Передбачає наявнiсть безпечного з’єднання пiд час здiйснення комунiкацiї з використанням IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування.
Показник 3.2:
можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On). Визначає можливiсть використання технологiї здiйснення входу до єдиного облiкового запису користувача.
Показник 3.3:
вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги”. Передбачає безпечнiсть використання IКТ управлiння проєктами з точки зору впровадження мiжнародного безпекового стандарту на боцi постачальника IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування.
Показник 3.4:
управлiння полiтиками для забезпечення доступу до файлiв. Визначає безпечнiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування з точки зору обмеження доступу до планiв та записiв змiн активностей у планах згiдно налаштованих полiтик та налаштувань.
Показник 3.5:
адаптивнiсть (кросплатформенiсть). Визначає можливiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ планування на ПК, смартфонах, планшетах у виглядi застосункiв або як хмарний сервiс з використанням браузера системи за наявностi iнтернет з’єднання.
Показник 3.6:
iнвестицiйний. Визначає фiнансовi витрати на використання IКТ управлiння проєктами групи планування.

Додаток В. Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ документування

Комунiкацiйно-iнтеграцiйний критерiй характеризує можливiсть проводити додаткову комунiкацiю пiд час використання IКТ документування, а також можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.

Показник 1.1:
наявнiсть можливостей комунiкацiї у коментарях. Передбачає можливiсть здiйснювати комунiкацiю за допомогою чату коментарiв користувачiв IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування.
Показник 1.2:
можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування). Передбачає можливiсть обмiну даними мiж IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування з iншими IКТ управлiння проєктами одного постачальника або безпосереднє iнтегрування у iнтерфейс iнших засобiв IКТ управлiння проєктами цього ж постачальника.
Показник 1.3:
можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв. Передбачає можливiсть обмiну даними мiж IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування одного постачальника та IКТ управлiння проєктами зовнiшнього постачальника або безпосереднє iнтегрування мiж iнтерфейсами рiзних постачальникiв IКТ управлiння проєктами.
Показник 1.4:
упроваджуванiсть IКТ. Передбачає оцiнку складностi упровадження IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування з точки зору розгортання IКТ у iнфраструктуру IТ компанiї, навчання фахiвцiв IТ компанiї використанню IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування для задоволення потреб документування, розробку та впровадження змiн до iснуючих або створення нових процесiв щодо здiйснення документування в IТ компанiї з використанням IКТ управлiння проєктами.
Показник 1.5:
збереження у хмарi. Передбачає можливiсть збереження файлiв документiв рiзних форматiв у хмарi.

Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ документування в розрiзi безпеки, можливостей хмарного використання та фiнансової привабливостi.

Показник 2.1:
використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних. Передбачає наявнiсть безпечного з’єднання пiд час використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування.
Показник 2.2:
можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On). Визначає можливiсть використання технологiї здiйснення входу до єдиного облiкового запису користувача.
Показник 2.3:
вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги”. Передбачає безпечнiсть використання IКТ управлiння проєктами з точки зору впровадження мiжнародного безпекового стандарту на боцi постачальника IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування.
Показник 2.4:
управлiння полiтиками для забезпечення доступу до файлiв. Визначає безпечнiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування з точки зору обмеження доступу до файлiв документiв згiдно налаштованих полiтик та налаштувань.
Показник 2.5:
адаптивнiсть (кросплатформенiсть). Визначає можливiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування на ПК, смартфонах, планшетах у виглядi застосункiв або хмарних сервiсiв з використанням браузера системи за наявностi iнтернет з’єднання.
Показник 2.6:
iнвестицiйний. Визначає фiнансову привабливiсть згiдно необхiдних витрат впровадження та використання IКТ управлiння проєктами групи документування.

Функцiональний критерiй характеризує ключовi функцiональнi вимоги до IКТ документування необхiдних для застосування пiд час неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiй.

Показник 3.1:
можливiсть створення/редагування текстових документiв та таблиць. Передбачає наявнiсть можливостей для роботи з текстовими та табличними видами документiв в результатi створення чи модифiкацiї таких документiв.
Показник 3.2:
можливiсть форматування текстiв. Передбачає можливiсть форматувати тексти у текстових та табличних документах.
Показник 3.3:
можливiсть використання вбудованих формул та написання макросiв для автоматизованої обробки даних. Передбачає наявнiсть вбудованих iнструментiв опрацювання даних документiв та можливiстю розширення з використанням автоматизованого набору команд та iнструкцiй (макросiв).

Додаток Г. Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi

Комунiкацiйно-iнтеграцiйний критерiй характеризує можливiсть проводити додаткову комунiкацiю пiд час використання IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi, рацiональностi використання з боку необхiдних iнвестицiй, а також можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.

Показник 1.1:
наявнiсть можливостей комунiкацiї у чатi. Передбачає можливiсть здiйснювати комунiкацiю за допомогою вбудованого чату користувачiв IКТ управлiння проєктами групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi.
Показник 1.2:
можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв. Передбачає можливiсть обмiну даними мiж IКТ управлiння проєктами групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi одного постачальника та IКТ управлiння проєктами зовнiшнього постачальника або безпосереднє iнтегрування мiж iнтерфейсами рiзних постачальникiв IКТ управлiння проєктами.
Показник 1.3:
упроваджуванiсть IКТ. Передбачає оцiнку складностi упровадження IКТ управлiння проєктами групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi з точки зору розгортання IКТ у iнфраструктуру IТ компанiї, навчання фахiвцiв IТ компанiї використанню IКТ управлiння проєктами групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi для задоволення потреб групової комунiкацiї, спiвпрацi пiд час обговорень, мозкових штурмiв, тощо. Розробку та впровадження змiн до iснуючих або створення нових процесiв щодо здiйснення спiвпрацi у вiртуальному середовищi в IТ компанiї з використанням IКТ управлiння проєктами.
Показник 1.4:
збереження у хмарi. Передбачає можливiсть збереження графiчних результатiв групової взаємодiї до файлiв рiзних форматiв зi збереженням їх у хмарi.

Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi в розрiзi безпеки, можливостей хмарного використання та фiнансової привабливостi.

Показник 2.1:
використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних. Передбачає наявнiсть безпечного з’єднання пiд час використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi;
Показник 2.2:
можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On). Визначає можливiсть використання технологiї здiйснення входу до єдиного облiкового запису користувача.
Показник 2.3:
адаптивнiсть (кросплатформенiсть). Визначає можливiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi на ПК, смартфонах, планшетах у виглядi застосункiв або хмарних сервiсiв з використанням браузера системи за наявностi iнтернет з’єднання.
Показник 2.4:
iнвестицiйний. Визначає фiнансову привабливiсть IКТ згiдно необхiдних витрат на впровадження та використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi.

Функцiональний критерiй характеризує ключовi функцiональнi можливостi IКТ документування необхiдних для застосування пiд час неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiй.

Показник 3.1:
можливiсть графiчного вiдображення елементiв та зв’язкiв мiж ними на вiртуальнiй дошцi. Передбачає функцiонал для графiчного вiдображення елементiв, текстiв та зв’язкiв мiж ними з побудовою групою користувачiв в режимi реального часу.
Показник 3.2:
можливiсть малювання на вiртуальнiй дошцi. Передбачає можливiсть користувачiв створювати вiртуальнi образи на вiртуальних дошках програми шляхом використання вбудованих iнструментiв.
Показник 3.3:
можливiсть створення та редагування презентацiй. Передбачає можливiсть користувачiв створювати презентацiї для їх поширення з iншими користувачами IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi.
Показник 3.4:
можливiсть створення опитувань та голосувань. Передбачає вбудованi iнструменти для створення системи опитувань або голосувань з теми, що є предметом обговорення пiд час проведення неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiй.
Показник 3.5:
можливiсть подiлитися або експортувати данi сесiї у зручних форматах. Визначає наявнiсть можливостi для експорту даних сесiї пiсля використання IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi до файлу з можливiстю подальшого поширення.
Показник 3.6:
зручнiсть використання. Передбачає зручнiсть та зрозумiлiсть у використаннi IКТ управлiння проєктами групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi з боку усiх сторiн залучених до процесу неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiї.

Додаток Д. Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для IКТ розробки програмного забезпечення

Комунiкацiйно-управлiнський критерiй характеризує можливiсть проводити додаткову комунiкацiю пiд час використання IКТ розробки програмного забезпечення, а також можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.

Показник 1.1:
наявнiсть можливостей комунiкацiї у коментарях. Передбачає можливiсть здiйснювати комунiкацiю за допомогою коментарiв користувачiв на рiвнi задач створених в проєктах IКТ розробки програмного забезпечення.
Показник 1.2:
можливiсть вiдстежити iсторiю комунiкацiї у коментарях на рiвнi задачi з позначками часу та осiб, що здiйснювали комунiкацiю. Визначає можливiсть перегляду здiйсненої комунiкацiї на рiвнi задачi у хронологiчному порядку з позначками часу коментарiв та деталей щодо осiб, що залишали коментарi у задачах.
Показник 1.3:
наявнiсть можливостей для встановлення прогресу задач та їх статусу. Передбачає можливiсть змiнювати статус та прогрес задач та вiдстежувати поточний стан задачi на вiртуальних дошках, таблицях зi списками задач або безпосередньо на рiвнi задачi у IКТ розробки програмного забезпечення.
Показник 1.4:
можливiсть вiдображення списку задач проєкту у табличному виглядi або у виглядi вiртуальної дошки. Визначає можливiсть вiзуалiзацiї доступних задач у IКТ розробки програмного забезпечення у виглядi списку або на вiртуальних дошках з можливiстю фiльтрування та сортування.

Iнтеграцiйний критерiй характеризує можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.

Показник 2.1:
можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування). Передбачає можливiсть обмiну даними мiж IКТ управлiння проєктами групи IКТ розробки програмного забезпечення з iншими IКТ управлiння проєктами одного постачальника або безпосереднє iнтегрування у iнтерфейс iнших засобiв IКТ управлiння проєктами цього ж постачальника;
Показник 2.2:
можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв. Передбачає можливiсть обмiну даними мiж IКТ управлiння проєктами групи IКТ документування одного постачальника та IКТ управлiння проєктами зовнiшнього постачальника або безпосереднє iнтегрування мiж iнтерфейсами рiзних постачальникiв IКТ управлiння проєктами.
Показник 2.3:
упроваджуванiсть IКТ. Передбачає оцiнку складностi упровадження IКТ управлiння проєктами групи IКТ розробки програмного забезпечення з точки зору розгортання IКТ у iнфраструктуру IТ компанiї, навчання фахiвцiв IТ компанiї використанню IКТ управлiння проєктами групи IКТ розробки програмного забезпечення для задоволення потреб реалiзацiї розробки проєктiв, контролю реалiзацiї, спiвпрацi пiд час обговорень проєктних вимог, мозкових штурмiв, тощо, а також розробку та впровадження змiн до iснуючих або створення нових процесiв щодо здiйснення спiвпрацi у вiртуальному середовищi в IТ компанiї з використанням IКТ управлiння проєктами.
Показник 2.4:
збереження файлiв у хмарi. Передбачає можливiсть збереження файлiв прикрiплених до задач рiзних типiв у хмарi.

Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ розробки програмного забезпечення в розрiзi безпеки, можливостей хмарного використання та рацiональностi використання з боку необхiдних iнвестицiй.

Показник 3.1:
використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних. Передбачає наявнiсть безпечного з’єднання пiд час використання IКТ розробки програмного забезпечення.
Показник 3.2:
можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On). Визначає можливiсть використання технологiї здiйснення входу до єдиного облiкового запису користувача.
Показник 3.3:
вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги”. Передбачає безпечнiсть використання IКТ управлiння проєктами з точки зору впровадження мiжнародного безпекового стандарту на боцi постачальника IКТ управлiння проєктами групи IКТ розробки програмного забезпечення.
Показник 3.4:
управлiння полiтиками для забезпечення доступу до проєктiв, задач рiзних типiв, файлiв. Визначає безпечнiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ розробки програмного забезпечення з точки зору обмеження доступу до проєктiв, задач рiзних типiв, файлiв згiдно налаштованих полiтик та налаштувань.
Показник 3.5:
адаптивнiсть (кросплатформенiсть). Визначає можливiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ розробки програмного забезпечення на ПК, смартфонах, планшетах у виглядi застосункiв або хмарних сервiсiв з використанням браузера системи за наявностi iнтернет з’єднання.
Показник 3.6:
iнвестицiйний. Визначає фiнансову привабливiсть згiдно необхiдних витрат впровадження та використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ розробки програмного забезпечення.

Функцiональний критерiй характеризує ключовi функцiональнi можливостi IКТ розробки програмного забезпечення необхiдних для застосування пiд час неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiй.

Показник 4.1:
наявнiсть можливостей для створення та модифiкацiї задач для розробки. Передбачає можливiсть створення задач рiзних типiв з можливiстю встановлення назви задачi, детального опису вимог до реалiзацiї, а також модифiкацiї створених задач.
Показник 4.2:
можливiсть створення задач рiзних типiв. Визначає наявнiсть можливостi щодо створення задач рiзних типiв.
Показник 4.3:
можливiсть призначення задачi до особи або осiб. Визначає наявнiсть можливостi для встановлення вiдповiдальної особи на рiвнi задачi шляхом вибору з перелiку доступних осiб з необхiдним доступом.
Показник 4.4:
можливiсть створення статусiв життєвого циклу. Визначає можливiсть створення необхiдних статусiв задач у вiдповiдностi з типом задач та процесами життєвого циклу задач, що плануються для використання пiд час реалiзацiї проєктiв IТ компанiї.

Додаток Е. Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi

Комунiкацiйно-управлiнський критерiй характеризує можливiсть проводити додаткову комунiкацiю пiд час використання IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi, а також можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.

Показник 1.1:
наявнiсть можливостi створення презентацiй. Визначає наявнiсть функцiоналу зi зручними та зрозумiлими можливостями для створення презентацiй для подальшого поширення пiд час використання безпосередньо у IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi.
Показник 1.2:
можливiсть проведення тестiв/опитувань з оцiнками. Визначає наявнiсть функцiоналу зi зручними та зрозумiлими можливостями для створення тестiв або опитувань для подальшого застосування пiд час онлайн використання у у IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi.
Показник 1.3:
наявнiсть рiзнопланових шаблонiв слайдiв в залежностi вiд iнформацiї, яка презентується. Визначає наявнiсть шаблонiв слайдiв для спрощення та пришвидшення створення презентацiй пiд час використання IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi.
Показник 1.4:
можливiсть подiлитися або експортувати данi сесiї у зручних форматах. Визначає наявнiсть можливостi для експорту даних сесiї пiсля використання IКТ презентацiї з вiдгуками у реальному часi до файлу з можливiстю подальшого поширення.
Показник 1.5:
зручнiсть використання. Передбачає зручнiсть та зрозумiлiсть у використаннi IКТ управлiння проєктами групи IКТ презентацiї з вiдгуками у реальному часi з боку усiх сторiн залучених до процесу неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiї.

Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ презентацiї з вiдгуками у реальному часi в розрiзi безпеки, можливостей хмарного використання та рацiональностi використання з боку необхiдних iнвестицiй.

Показник 2.1:
використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних. Передбачає наявнiсть безпечного з’єднання пiд час використання IКТ презентацiї з вiдгуками у реальному часi.
Показник 2.2:
адаптивнiсть (кросплатформенiсть). Визначає можливiсть використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ презентацiї з вiдгуками у реальному часi на ПК, смартфонах, планшетах у виглядi застосункiв або хмарних сервiсiв з використанням браузера системи за наявностi iнтернет з’єднання.
Показник 2.3:
iнвестицiйний. Визначає фiнансову привабливiсть згiдно необхiдних витрат впровадження та використання IКТ управлiння проєктами групи IКТ презентацiї з вiдгуками у реальному часi.