Keywords: project management ICT tools • informal education • IT professionals • expert evaluation • criteria and indicators • communication • planning • documentation • visualization • collaboration • software development • real-time presentation feedback
Сучасний свiт потребує швидкого реагування на змiни через швидкий розвиток iнформацiйних технологiй. IТ спецiалiсти втрачають деякi зi своїх навичок, здобутих у процесi освiти, i потребують їх оновлення, оскiльки цi навички стають застарiлими. Це призводить до появи нових вимог до компетентностей, необхiдних для управлiння проєктами в IТ компанiях. Освiтнi заклади намагаються адаптуватися до цих змiн i надавати студентам практичнi знання, враховуючи реальнi потреби IТ галузi та свiтовi тренди.
Пiсля завершення вищої освiти, спiвробiтники IТ компанiй продовжують навчання, використовуючи неформальну освiту. Керiвництво компанiй стоїть перед важливим завданням впровадження та мотивацiї цього процесу, оскiльки швидкий технологiчний розвиток вимагає постiйного оновлення знань та методiв у сферi управлiння розробкою програмного забезпечення.
IТ компанiї використовують iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiї для неформальної освiти з метою досягнення своїх стратегiчних цiлей i отримання конкурентних переваг. Компетентнi менеджери проєктiв є ключовим фактором ефективностi реалiзацiї проєктiв в IТ компанiях, якi зазвичай спецiалiзуються на розробцi та пiдтримцi програмного забезпечення. Розробка програмного забезпечення вiдбувається у формi проектiв i вимагає високоякiсного управлiння на всiх етапах реалiзацiї, оскiльки цей пiдхiд дозволяє заощадити час i ресурси, а також адаптуватися до змiн ринку i вимог замовника. Таким чином, розвиток навичок та компетентностей менеджерiв проєктiв стає невiд’ємною частиною створення конкурентоспроможного програмного забезпечення.
Для вирiшення завдання здiйснення неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiї вiдбувається розгортання системи IКТ управлiння проєктами на базi IТ компанiї, що використовується для забезпечення спiльного доступу, обмiну iнформацiєю та навчальними онлайн-матерiалами, планування та вiдстеження прогресу здiйснення неформальної освiти, а також спiвпрацi шляхом вiзуалiзацiї та спiлкування в режимi реального часу. Iснує ряд IКТ управлiння проєктами, що мають широкi можливостi для задоволення потреб здiйснення процесу неформальної освiти.
Пiд IКТ управлiння проєктами будемо розумiти сукупнiсть засобiв IКТ, що використовуються в IТ компанiї для управлiння проєктами на усiх фазах їх реалiзацiї, комунiкацiї, вiзуалiзацiї, планування та вiдстеження прогресу.
Для встановлення доцiльностi проведення добору IКТ управлiння проєктами для неформальної освiти було проведено опитування серед менеджерiв IТ компанiй, за результатами якого було встановлено, що 87% опитуваних стверджували, що це є необхiдним, оскiльки у неформальнiй освiтi менеджерiв IТ проєктiв вiдсутнiй освiтнiй iнструментарiй, 10% опитуваних утримались вiд вiдповiдi на це питання, i лише 3% опитуваних вказали, що такий добiр не є доцiльним.
Тому i постала проблема добору IКТ управлiння проєктами для здiйснення процесу неформальної освiти менеджерiв IТ компанiй.
Критерiї та показники добору IКТ для навчання у своїх працях дослiджували багато науковцiв останнiх рокiв.
На думку В. Ю. Бикова, “у вiдкритiй освiтi, вiдкритих педагогiчних системах передбачається використання вiдкритого навчального середовища, формування його засобiв i технологiй. Серед таких засобiв i технологiй провiдне мiсце займають комп’ютерно орiєнтованi засоби та iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiї (IКТ), на основi яких, передусiм, будується iнформацiйно-комунiкацiйна платформа вiдкритої освiти, завдяки яким iнформатизацiя освiти, як суспiльне явище, стає важливим чинником та сучасним iнструментом iнновацiйного розвитку освiти” [4].
В. В. Концедайло та Т. А. Вакалюк розглядають критерiї добору як “такi ознаки, якостi i властивостi iгрових симуляторiв, що необхiднi для їх якiсного використання у навчальному процесi для формування професiйних м’яких компетентностей та їх успiшного функцiонування” [11].
О. М. Спiрiн та Т. А. Вакалюк розглядають критерiї добору як “такi якостi, ознаки та властивостi web-орiєнтованих технологiй, що є необхiдними для успiшного навчання основ програмування майбутнiх учителiв iнформатики” [19].
Окрiм того, ряд науковцiв розглядали в тiй чи iншiй мiрi критерiї добору рiзних засобiв. Так, В. Ю. Биков, О. М. Спiрiн, Л. А. Лупаренко розглядали вiдкритi web-орiєнтованi системи монiторингу впровадження результатiв науково-педагогiчних дослiджень [3], О. С. Головня розглядала програмнi засоби вiртуалiзацiї у навчаннi UNIX-подiбних операцiйних систем [9], О. А. Гальчевська придiлила увагу наукометричним системам у науково-педагогiчних дослiдженнях [6, 8], К. Р. Колос розглядала компоненти комп’ютерно орiєнтованого навчального середовища закладу пiслядипломної педагогiчної освiти [10, 12], Л. А. Лупаренко дослiджувала електроннi журнальнi системи вiдкритого доступу для випуску науково-освiтнiх видань [13].
А. Е. Торкайеш та С. Е. Торкайеш здiйснили оцiнку розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у країнах G7 на основi соцiальних та економiчних показникiв з використанням комплексного пiдходу MCDM (серед показникiв було виокремлено зайнятiсть у IКТ, експорт товарiв IКТ, iнвестицiї в IКТ, додана вартiсть IКТ та доступ до Iнтернету). За результатами дослiдження було встановлено, що Сполученi Штати Америки разом iз Японiєю є найкращими країнами за рiвнем розвитку IКТ, тодi як такi країни, як Iталiя та Канада, мають найслабшi результати, яким слiд оновити свою полiтику щодо IКТ, щоб максимiзувати свою ефективнiсть [22].
Центр освiтнiх дослiджень та iнновацiй опублiкував книгу щодо оцiнки впливу IКТ на освiту, де було виокремлено iндикатори, критерiї та орiєнтири для мiжнародних порiвнянь [16]. Дана книга орiєнтована на чотири блоки: контексти оцiнки впливу IКТ в освiтi, найсучаснiша оцiнка впливу IКТ, концептуальнi основи та тематичнi дослiдження.
У [23] проаналiзовано стан дослiджень у сферi цифрової компетентностi в галузi безпеки в початковiй освiтi вчителiв за допомогою показникiв для оцiнки цифрової компетентностi вчителiв початкової школи у сферi безпеки. Автори роблять висновок про необхiднiсть навчати вчителiв попереднього навчання захисту даних i конфiденцiйностi, пошуку та використанню зображень в Iнтернетi з перевiркою авторства, використанню вiдкритих програм, повазi до норм онлайн-спiлкування, а також етичного та вiдповiдального використання технологiй.
У [1] представлено системний огляд мiжнародно прийнятих визначень основних показникiв IКТ на основi накопичених методологiчних стандартiв i практичного досвiду, оскiльки iндикатори IКТ базуються на загальних (визначення та класифiкацiї, аналогiчнi методологiї збору даних) i спецiалiзованих статистичних стандартах, тодi як узгоджена методологiя забезпечує дуже сумiснi показники для рiзних країн.
Свiтовим банком було видано посiбник з монiторингу та оцiнювання впливу IКТ в освiтi для розвитку країн, призначений бiльше для управлiнцiв i практикiв, якi намагаються зрозумiти й оцiнити iнвестицiї, пов’язанi з IКТ, що здiйснюються в освiтньому секторi [27].
Вiзуалiзацiя ключових показникiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (IКТ) для дiтей та молодi в Європi теж знайшла мiсце у роботах науковцiв. М. Симеонакi, Г. Фiландрiанос i Г. Стаму [21] пропонують до використання DGmap — це iнтерактивний онлайн-iнструмент, який вiзуалiзує показники, взятi з великомасштабних європейських i мiжнародних баз даних, що вiдображають використання IКТ серед дiтей та молодi в Європi. Як вказують науковцi, окрiм своєї головної функцiї, полегшення користувачам спостерiгати за розбiжностями мiж країнами, карта пропонує можливiсть завантажувати або налаштовувати звiти по країнах, iнформацiю про оцiнку iндексiв та їх значення у виглядi електронних таблиць, охоплюючи перiод з 2015 року. Окрiм того, DGmap дозволяє користувачам вивчати еволюцiю кожного показника в часi для кожної країни окремо.
У [5] було представлено артефакт IКТ, який використовує iнтелектуальний аналiз текстiв для пiдтримки iнновацiйного та стандартизованого оцiнювання професiйних компетентностей у рамках валiдацiї попереднього навчання (VPL). За даним дослiдженням оцiнювання означає порiвняння визначених i задокументованих професiйних компетентностей зi стандартом або еталоном. Розроблений артефакт оцiнюється шляхом зiставлення набору бiографiчних даних (CV), взятих з LinkedIn, з комплексною моделлю професiйної компетентностi.
У бiльш нових дослiдженнях було здiйснено виокремлення критерiїв та показникiв оцiнювання ефективностi науково-педагогiчних дослiджень [17], огляд та запропоновано класифiкацiю цифрових освiтнiх ресурсiв економiчної та управлiнської пiдготовки магiстрiв IТ спецiальностей [2], добiр хмаро-орiєнтованих засобiв навчання фахiвцiв зi статистики, а також запропоновано методику їх використання [7, 24], цифрових засобiв навчання майбутнiх фахiвцiв з iнформацiйних технологiй [25, 26], виокремлення критерiїв добору хмаро орiєнтованої системи управлiння навчанням для закладу вищої освiти [20], видiлено критерiї добору середовища навчання програмування для формування IКТ-компетентностi майбутнiх учителiв початкової школи [28], а також цифрової платформи електронного навчання для закладу загальної середньої освiти [14].
О. В. Пуляк та Н. В. Мироненко [15] розглядали перспективи використання сучасних менеджерiв задач для управлiння IT проєктами. Автори провели аналiз сучасних digital-iнструментiв, якi наразi використовуються вiтчизняними IT компанiями для управлiння проєктами. В результатi проведеного аналiзу, автори видiлили Worksection, Jira, Asana, Trello, Monday, а також навели їх функцiональнi можливостi.
У останньому дослiдженнi автори описують досвiд IТ компанiй щодо використання зазначених цифрових iнструментiв, але питання експертного добору авторами не розглядалось. Бiльш того, у жодному з розглянутих дослiджень питання питання добору IКТ для неформальної освiти у розрiзi управлiння IТ проєктами не розкривались.
Метою статтi є здiйснити добiр IКТ управлiння проєктами, що є доцiльними для використання у неформальнiй освiтi фахiвцiв IТ компанiй.
Для виокремлення критерiїв та показникiв добору було застосовано метод мозкового штурму, в якому взяли участь 3 доктори педагогiчних наук, 2 кандидати технiчних наук та 5 управлiнцiв IТ компанiй (Sana Commerce Ukraine, Viseven, Valantic). Залученi управлiнцi мають вiдповiднi сертифiкати з управлiння проєктами Project Management Professional (PMP) Certification (https://www.pmi.org/certifications/project-management-pmp). Усi учасники обговорили i виокремили критерiї та вiдповiднi показники добору IКТ управлiння проєктами для неформальної освiти (додатки А-Е).
Окрiм того, для проведення даного дослiдження було застосовано метод експертного оцiнювання. На першому етапi було залучено 30 експертiв з рiзними ролями залученими до управлiння проєктами в IТ компанiях. Експертами виступали менеджери IТ проєктiв, бiзнес аналiтики, менеджери IТ проєктiв, власники продукту, технiчнi лiдери проєктiв.
Тут варто зазначити, що у обох випадках залученi експерти – це експерти, якi мають досвiд роботи не лише в українських IТ компанiях, а й в мiжнародних.
Експертам було запропоновано 30 засобiв IКТ управлiння проєктами у 6 групах класифiкацiї з метою їх ранжування.
Для здiйснення оцiнювання використано бальну систему оцiнювання та здiйснено обчислення за поданими формулами. Вiдповiднi IКТ управлiння проєктами були пронумерованi за зростанням або спаданням певної ознаки та проведено ранжування за вiдповiдною ознакою. Використовуючи бальну систему оцiнювання, експерти надавали значення N найвагомiшому у використаннi та значення 1 для найменш вагомих. Результати опитувань було зведено до таблицi, в якiй колонки вказують номер IКТ, а у рядках подано номер експерта. Для зниження ризику психологiчної пiдказки, яка могла б вплинути на вибiр експертом певного порядку ранжування, IКТ управляння проєктами в картцi було розмiщено за зростанням в алфавiтному порядку.
Ступiнь погодження визначено коефiцiєнтом конкордацiї Кенделла W. Сумарний ранг S використано як основний параметр оцiнювання значущостi показника. Сумарнi ранги показникiв обчислено за формулами:
де Sj – сумарний ранг j-го показника; j = 1,2,3,…,n; n – кiлькiсть показникiв; m – кiлькiсть експертiв; Ri,j – ранг j-го показника, визначений i-тим експертом.
Пiсля використання формул (1)-(4) для проведення обчислень експериментальних даних в кожнiй з груп IКТ управлiння проєктами, як результат отримуємо значення W. За умов суттєвої рiзницi вiд значення нуля ми можемо стверджувати, що мiж експертами iснує об’єктивне погодження. Зокрема, коли W = 0, маємо вiдсутнiсть зв’язку мiж ранжуванням експертiв, а за умов, коли W = 1, маємо ситуацiю, коли зв’язок мiж ранжуванням повнiстю спiвпадає, що свiдчить про об’єктивнiсть сумарних рангiв. Погоджено, що об’єктивнiсть сумарних рангiв може бути iстиною лише за умов певного рiвня погодження мiж експертами.
На другому етапi експертам пропонувалось оцiнити прояв кожного критерiю для видiлених 19 IКТ управлiння проєктами за 4-бальною шкалою [19]. Критерiй вважається проявленим на високому рiвнi, якщо 76-100% його показникiв є позитивними, 56-75% – достатнiй прояв, 50-55% – критичний, та менше 50% – не достатньо проявлений. При цьому показник кожного критерiю є позитивним, якщо значення було не менше 1.5.
Пiд критерiями та показниками розумiємо кiлькiснi та якiснi ознаки, що визначають ступiнь вiдповiдностi встановленим вимогам, стандартам та дозволяють обрати IКТ управлiння проєктами у вiдповiдностi до цiлей проведення неформальної освiти фахiвцями IТ компанiй. На етапi розробки показникiв було використано рекомендацiї щодо доцiльностi обмеження показникiв вiд 3 до 7 [18, 19].
На першому етапi експерти проранжували весь запропонований перелiк засобiв, який складався з 30 позицiй. Цей перелiк було сформовано внаслiдок усного спiлкування з менеджерами IТ компанiй, якi мають безпосереднiй досвiд використання широкого спектру управлiння проєктами.
У результатi за формулами (1)-(4) було обраховано коефiцiєнт Кенделла W = 0.78. Так як цей коефiцiєнт суттєво вiдрiзняється вiд нуля, то мiж експертами iснує об’єктивне погодження, i було видiлено наступнi IКТ управлiння проєктами для неформальної освiти IТ фахiвцiв, для зручностi подiленi на 6 груп:
У процесi проведеного аналiзу та обговорення з iншими фахiвцями, для кожної з груп IКТ управлiння проєктами було визначено критерiї та показники, у вiдповiдностi до яких у подальшому методом експертного оцiнювання й було здiйснено добiр вiдповiдних засiб IКТ управлiння проєктами.
Виокремленi критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ комунiкацiї представлено у додатку А.
На наступному етапi для аналiзу засобiв IКТ було застосовано метод експертного оцiнювання з залученням менеджерських ролей IТ компанiй. На основi визначених критерiїв було проведено експертне оцiнювання засобiв, що були доцiльними для розгляду розвитку компетентностей менеджерiв IТ компанiй в процесi неформальної освiти. Для визначення IКТ управлiння проєктами, що мають найбiльше значення для здiйснення неформальної освiти спiвробiтникiв IТ компанiй експертам запропоновано пройти опитування. За результатами проведеного опитування серед 12 експертiв (кiлькiсть експертiв була зменшена саме для того, щоб опитуванi працювали безпосередньо iз зазначеними IКТ) отримали наступнi результати (табл. 1).
Показники | Microsoft Teams | Google Classroom | Google Meet | Microsoft Outlook | Google Gmail |
| 1. Комунiкацiйний критерiй
| |||||
1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у чатi | 2.75 | 0.58 | 1.25 | 0.75 | 1.75 |
1.2: наявнiсть можливостi голосових/вiдео викликiв | 2.75 | 1.42 | 2.75 | 0.58 | 1.75 |
1.3: групова комунiкацiя | 2.92 | 0.75 | 2.58 | 1.08 | 2.08 |
1.4: поширення екрану та можливiсть надати контроль над екраном | 2.50 | 0.33 | 2.42 | 1.25 | 1.58 |
1.5: можливiсть поширення аудiопотоку/вiдеопотоку безпосередньо з пристрою пiд час онлайн дзвiнка | 2.67 | 1.25 | 1.42 | 0.58 | 1.33 |
1.6: можливiсть створення вiртуальних кiмнат | 2.75 | 0.58 | 2.58 | 0.75 | 1.33 |
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 0% | 67% | 0% | 67% |
| 2. Функцiонально-iнтеграцiйний критерiй
| |||||
2.1: можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування) | 2.50 | 2.00 | 2.00 | 1.00 | 2.00 |
2.2: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв | 2.00 | 1.42 | 1.50 | 0.83 | 1.50 |
2.3: упроваджуванiсть IКТ | 2.50 | 0.92 | 2.50 | 0.92 | 1.42 |
2.4: можливiсть запису iсторiї комунiкацiї | 2.50 | 0.92 | 1.42 | 1.58 | 1.67 |
2.5: можливiсть запису аудiо та вiдеодзвiнкiв | 2.75 | 0.50 | 2.75 | 0.50 | 0.50 |
2.6: збереження файлiв у хмарi | 2.50 | 2.50 | 1.42 | 0.50 | 2.00 |
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 33% | 67% | 17% | 67% |
| 3. Проєктувально-технологiчний критерiй
| |||||
3.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних | 2.58 | 2.58 | 2.58 | 2.58 | 2.58 |
3.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On) | 2.42 | 2.42 | 2.42 | 2.42 | 2.42 |
3.3: вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги” | 2.50 | 2.42 | 2.42 | 2.42 | 2.42 |
3.4: управлiння полiтиками для забезпечення доступу до файлiв та записiв у чатах | 2.50 | 1.42 | 1.42 | 1.42 | 1.42 |
3.5: адаптивнiсть (кросплатформенiсть) | 2.58 | 2.58 | 2.58 | 1.25 | 2.58 |
3.6: iнвестицiйний | 2.75 | 1.92 | 1.92 | 1.17 | 1.92 |
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 83% | 83% | 50% | 83% |
Узагальненi результати за усiма критерiями для групи IКТ комунiкацiї наведено у табл. 2.
|
IКТ | Критерiй
| ||||||
| Комунiкацiйний |
|
|
|||||
| Microsoft Teams | 100% | 100% | 100% | ||||
| Google Classroom | 0% | 33% | 83% | ||||
| Google Meet | 67% | 67% | 83% | ||||
| Microsoft Outlook | 0% | 17% | 50% | ||||
| Google Gmail | 67% | 67% | 83% | ||||
Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Microsoft Teams.
Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ планування представлено у додатку Б. Результати проведеного опитування поданi у табл. 3.
Показники |
| Gantter | Celoxis | Monday | ||
| 1. Комунiкацiйно-управлiнський критерiй
| ||||||
1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у коментарях | 2.67 | 1.00 | 1.58 | 1.50 | ||
1.2: наявнiсть можливостей для створення, вiдстеження та контролю запланованих активностей | 2.42 | 2.08 | 2.00 | 2.08 | ||
1.3: наявнiсть можливостей для встановлення прогресу активностей | 2.42 | 1.00 | 1.00 | 1.00 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 33% | 67% | 67% | ||
| 2. Функцiонально-iнтеграцiйний критерiй
| ||||||
2.1: можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування) | 2.50 | 0.67 | 0.83 | 0.92 | ||
2.2: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв | 2.00 | 0.67 | 1.00 | 1.00 | ||
2.3: упроваджуванiсть IКТ | 2.00 | 1.50 | 1.50 | 1.50 | ||
2.4: можливiсть запису iсторiї змiн планування та аудиту планiв | 2.50 | 0.67 | 0.67 | 1.00 | ||
2.5: збереження у хмарi | 3.00 | 0.50 | 0.42 | 1.00 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 20% | 20% | 20% | ||
| 3. Проєктувально-технологiчний критерiй
| ||||||
3.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних | 2.58 | 1.50 | 1.50 | 1.50 | ||
3.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On) | 2.42 | 1.17 | 1.17 | 1.17 | ||
3.3: вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги” | 2.50 | 2.00 | 2.00 | 2.00 | ||
3.4: управлiння полiтиками для забезпечення доступу до файлiв | 2.50 | 0.92 | 0.92 | 0.92 | ||
3.5: адаптивнiсть (кросплатформенiсть) | 2.58 | 2.42 | 2.42 | 2.42 | ||
3.6: iнвестицiйний | 2.75 | 2.08 | 2.42 | 2.08 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 50% | 50% | 67% | ||
Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ планування наведено у табл. 4.
|
IКТ | Критерiй
| ||||||||
|
|
|
|||||||
| Microsoft Project | 100% | 100% | 100% | ||||||
| Gantter | 33% | 20% | 50% | ||||||
| Celoxis | 67% | 20% | 50% | ||||||
| Monday | 67% | 20% | 67% | ||||||
Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Microsoft Project.
Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ документування представлено у додатку В. Результати проведеного опитування поданi у табл. 5.
Показники |
| Пакет Google | ||
| 1. Комунiкацiйно-управлiнський критерiй
| ||||
1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у коментарях | 2.83 | 2.83 | ||
1.2: можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування) | 3.00 | 2.92 | ||
1.3: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв | 2.83 | 2.83 | ||
1.4: упроваджуванiсть IКТ | 2.75 | 1.33 | ||
1.5: збереження у хмарi | 3.00 | 3.00 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 80% | ||
| 2. Проєктувально-технологiчний критерiй
| ||||
2.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних | 2.83 | 2.83 | ||
2.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On) | 3.00 | 3.00 | ||
2.3: вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги” | 2.83 | 2.83 | ||
2.4: управлiння полiтиками для забезпечення доступу до файлiв | 2.75 | 2.75 | ||
2.5: адаптивнiсть (кросплатформенiсть) | 3.00 | 3.00 | ||
2.6: iнвестицiйний | 2.75 | 2.75 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 100% | ||
| 3. Функцiональний критерiй
| ||||
3.1: можливiсть створення/редагування текстових документiв та таблиць | 2.83 | 2.83 | ||
3.2: можливiсть форматування текстiв | 2.75 | 2.75 | ||
3.3: можливiсть використання вбудованих формул та написання макросiв для автоматизованої обробки даних | 3.00 | 3.00 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 100% | ||
Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ документування наведено у табл. 6.
|
IКТ | Критерiй
| ||||||
|
| Функцiональний | |||||
| Пакет Microsoft 365 | 100% | 100% | 100% | ||||
| Пакет Google | 80% | 100% | 100% | ||||
Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Пакет Microsoft 365.
Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi представлено у додатку Г. Результати проведеного опитування поданi у табл. 7.
Показники | Miro |
| Mural | ||
| 1. Комунiкацiйно-iнтеграцiйний критерiй
| |||||
1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у чатi | 1.33 | 1.33 | 2.58 | ||
1.2: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв | 1.50 | 1.50 | 2.75 | ||
1.3: упроваджуванiсть IКТ | 1.50 | 1.50 | 2.75 | ||
1.4: збереження у хмарi | 1.33 | 1.33 | 2.92 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 50% | 50% | 100% | ||
| 2. Проєктувально-технологiчний критерiй
| |||||
2.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних | 1.75 | 1.75 | 3.00 | ||
2.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On) | 2.00 | 2.00 | 2.58 | ||
2.3: адаптивнiсть (кросплатформенiсть) | 3.00 | 3.00 | 3.00 | ||
2.4: iнвестицiйний | 2.00 | 2.00 | 2.58 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 100% | 100% | ||
| 3. Функцiональний критерiй
| |||||
3.1: можливiсть графiчного вiдображення елементiв та зв’язкiв мiж ними на вiртуальнiй дошцi | 1.50 | 1.50 | 2.67 | ||
3.2: можливiсть малювання на вiртуальнiй дошцi | 2.58 | 2.58 | 2.75 | ||
3.3: можливiсть створення та редагування презентацiй | 1.33 | 1.33 | 2.92 | ||
3.4: можливiсть створення опитувань та голосувань | 0.67 | 0.50 | 2.92 | ||
3.5: можливiсть подiлитися або експортувати данi сесiї у зручних форматах | 0.50 | 0.50 | 2.75 | ||
3.6: зручнiсть використання | 2.75 | 2.75 | 3.00 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 50% | 50% | 100% | ||
Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi наведено у табл. 8.
|
IКТ | Критерiй
| ||||||
|
| Функцiональний | |||||
| Miro | 50% | 100% | 50% | ||||
| Google Jamboard | 50% | 100% | 50% | ||||
| Mural | 100% | 100% | 100% | ||||
Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Mural.
Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для IКТ розробки програмного забезпечення представлено у додатку Д. Результати проведеного опитування поданi у табл. 9.
Показники |
| Gemini | Jira | ||
| 1. Комунiкацiйно-управлiнський критерiй
| |||||
1.1: наявнiсть можливостей комунiкацiї у коментарях | 2.50 | 2.50 | 2.50 | ||
1.2: можливiсть вiдстежити iсторiю комунiкацiї у коментарях на рiвнi задачi з позначками часу та осiб, що здiйснювали комунiкацiю | 2.58 | 1.33 | 1.42 | ||
1.3: наявнiсть можливостей для встановлення прогресу задач та їх статусу | 2.83 | 2.83 | 2.83 | ||
1.4: можливiсть вiдображення списку задач проєкту у табличному виглядi або у виглядi вiртуальної дошки | 2.67 | 1.42 | 2.67 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 50% | 75% | ||
| 2. Iнтеграцiйний критерiй
| |||||
2.1: можливiсть iнтеграцiї з IКТ внутрiшньої екосистеми постачальника (пакетування) | 2.75 | 2.00 | 2.00 | ||
2.2: можливiсть iнтеграцiї з зовнiшнiми IКТ стороннiх постачальникiв | 2.83 | 1.25 | 1.25 | ||
2.3: упроваджуванiсть IКТ | 2.83 | 2.83 | 2.83 | ||
2.4: збереження файлiв у хмарi | 3.00 | 1.25 | 1.25 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 50% | 50% | ||
| 3. Проєктувально-технологiчний критерiй
| |||||
3.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних | 2.75 | 2.75 | 2.75 | ||
3.2: можливiсть використання технологiї єдиного входу (Single Sign-On) | 2.83 | 1.25 | 1.00 | ||
3.3: вiдповiднiсть мiжнародному стандарту ISO/IEC 27001 “Iнформацiйнi технологiї. Методи захисту. Системи управлiння iнформацiйною безпекою. Вимоги” | 2.83 | 2.83 | 2.83 | ||
3.4: управлiння полiтиками для забезпечення доступу до проєктiв, задач рiзних типiв, файлiв | 3.00 | 1.33 | 1.00 | ||
3.5: адаптивнiсть (кросплатформенiсть) | 2.75 | 2.75 | 2.75 | ||
3.6: iнвестицiйний | 2.83 | 2.83 | 2.83 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 67% | 67% | ||
| 4. Функцiональний критерiй
| |||||
4.1: наявнiсть можливостей для створення та модифiкацiї задач для розробки | 2.75 | 2.67 | 2.58 | ||
4.2: можливiсть створення задач рiзних типiв | 2.83 | 1.25 | 1.17 | ||
4.3: можливiсть призначення задачi до особи або осiб | 2.83 | 1.25 | 1.25 | ||
4.4: можливiсть створення статусiв життєвого циклу | 3.00 | 2.75 | 2.67 | ||
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 50% | 50% | ||
Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ розробки програмного забезпечення наведено у табл. 10.
|
IКТ | Критерiй
| |||||||
| Iнтеграцiйний |
| Функцiональний | |||||
| Azure DevOps | 100% | 100% | 100% | 100% | ||||
| Gemini | 50% | 50% | 67% | 50% | ||||
| Jira | 75% | 50% | 67% | 50% | ||||
Як бачимо, за результатами опитування за усiма трьома критерiями експертами було обрано Azure DevOps.
Критерiї та показники IКТ управлiння проєктами для групи IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi представлено у додатку Е. Результати проведеного опитування поданi у табл. 11.
Показники | Mentimeter | Slido |
| 1. Комунiкацiйно-управлiнський критерiй
| ||
1.1: наявнiсть можливостi створення презентацiй | 2.50 | 2.50 |
1.2: можливiсть проведення тестiв/опитувань з оцiнками | 2.50 | 0.92 |
1.3: наявнiсть рiзнопланових шаблонiв слайдiв в залежностi вiд iнформацiї, яка презентується | 2.50 | 2.50 |
1.4: можливiсть подiлитися або експортувати данi сесiї у зручних форматах | 2.58 | 2.50 |
1.5: зручнiсть використання | 2.58 | 2.58 |
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 80% |
| 2. Проєктувально-технологiчний критерiй
| ||
2.1: використання безпечного з’єднання TLS для забезпечення прийому/передачi даних | 2.75 | 1.17 |
2.2: адаптивнiсть (кросплатформенiсть) | 2.75 | 2.75 |
2.3: iнвестицiйний | 2.58 | 2.58 |
Ступiнь прояву критерiю | 100% | 67% |
Узагальненi результати по всiм трьом критерiям для групи IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi наведено у табл. 12.
|
IКТ | Критерiй
| |
| Комунiкацiйно-управлiнський | Проєктувально-технологiчний | |
| Mentimeter | 100% | 100% |
| Slido | 80% | 67% |
Як бачимо, за результатами опитування за усiма критерiями експертами було обрано Mentimeter.
Експерти дiйшли згоди, що зручнiсть забезпечується, коли використовуванi IКТ є частиною пакету IКТ вiд одного постачальника, у даному випадку – Microsoft. У процесi дослiдження прагматичним виявилося як поєднання засобiв одного виробника, так i залучення складових засобiв iнших виробникiв для покриття вiдсутнiх елементiв комплексу для досягнення максимальної ефективностi використання системи.
За результатами проведеного експертного оцiнювання було обрано:
Авторами у межах даного дослiдження було застосовано метод експертного оцiнювання задля унеможливлення суб’єктивiзму при виборi того чи iншого засобу, а також для залучення зовнiшнiх експертiв, якi мають досвiд менеджерської роботи в IТ компанiях. Залучення зовнiшнiх експертiв не лише сприяло незалежнiй оцiнцi та вибору IКТ засобiв, але й унеможливило рекламу того чи iншого засобу. Окрiм того, це допомогло видiлити незалежно критерiї i показники добору пiд час мозкового штурму.
Задля визначення, на скiльки особиста думка експертiв корелюється з загальним висновком, було проведено ознайомлення експертiв s результатами експертного оцiнювання та проведено обговорення результатiв, за яким усi експерти погодились з валiднiстю результатiв, що пiдтверджується i статистичними обрахунками, представленими вище.
У даному дослiдженнi спецiально не було представлено досвiд авторiв iз використання чи не використання оцiнюваних засобiв задля представлення незалежних результатiв оцiнювання.
Пiд час проведення дослiдження було розроблено критерiї та визначено показники вибору iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй управлiння проєктами у неформальнiй освiтi фахiвцiв IТ компанiй. Цi критерiї i показники наведено детально у додатках А-Е. Також було вiдiбрано якiсний iнструментарiй IКТ для управлiння проєктами у неформальнiй освiтi фахiвцiв IТ компанiй. За допомогою експертного оцiнювання за участi провiдних фахiвцiв IТ компанiй у якостi експертiв було обрано один засiб IКТ для кожної групи запропонованих IКТ управлiння проєктами. Загалом, обранi IКТ формують комплекс засобiв, спрямованих на досягнення цiлей неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiй. Слiд вiдзначити, що ступiнь узгодженостi мiж експертами, якi брали участь у експертному оцiнюваннi, визначався для кожної групи IКТ за допомогою коефiцiєнта конкордацiї.
Перспективи подальшого дослiдження вбачаємо у впровадженнi неформальної освiти з використанням обраних IКТ управлiння проєктами у систему внутрiшнiх ресурсiв IТ компанiй.
[1] Abdrakhmanova, G., Gokhberg, L., Sokolov, A.: Indicators of Information and Communication Technology. In: Khosrow-Pour, M. (ed.) Encyclopedia of Information Science and Technology, p. 4704–4714, IGI Global, Hershey, PA, 4 edn. (2018), https://doi.org/10.4018/978-1-5225-2255-3.ch408
[2] Antoniuk, D., Vakaliuk, T.: Overview and classification of digital educational resources for economic and managerial education of master degree students majoring in information technologies. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: “Pedagogy. Social Work” (1(52)), 11–18 (Jun 2023), https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.52.11-18
[3] Bykov, V., Spirin, O., Luparenko, L.: Vidkryti web-oriientovani systemy monitorynhu vprovadzhennia rezultativ naukovo-pedahohichnykh doslidzhen [Open web-based systems of scientific and educational research implementation monitoring]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy (1), 3–25 (2014), URL http://tipus.khpi.edu.ua/article/view/42540
[4] Bykov, V.Y.: Vidkryte navchalne seredovyshche ta suchasni merezhni instrumenty system vidkrytoi osvity. Naukovyi chasopys UDU imeni Mykhaila Drahomanova. Seriia 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia (9 (16)), 12–20 (Feb 2010), URL https://sj.udu.edu.ua/index.php/kosn/article/view/297
[5] Fahrenbach, F., Revoredo, K., Santoro, F.M.: Valuing prior learning: Designing an ICT artifact to assess professional competences through text mining. European Journal of Training and Development 44(2/3), 209–235 (Dec 2019), https://doi.org/10.1108/ejtd-05-2019-0070
[6] Galchevska, G.: Using the international scientometric databases of open access in scientific research. Journal of Information Technologies in Education (ITE) (23), 115–126 (Nov 2015), URL http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/166
[7] Gavryliuk, O., Vakaliuk, T., Kontsedailo, V.: Selection criteria for cloud-based learning technologies for the development of professional competencies in statistics bachelors. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology 10(2), 1–11 (Jun 2022), https://doi.org/10.32919/uesit.2022.02.01
[8] Halchevska, O.A.: The criterias and their indicators of selection in scientometric systems in the scientific and pedagogical researches. In: Avtomatyzatsiia ta kompiuterno-intehrovani tekhnolohii u vyrobnytstvi ta osviti: stan dosiahnennia, perspektyvy rozvytku: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, Cherkaskyi natsionalnyi universytet imeni Bohdana Khmelnytskoho, Cherkasy, Ukraine (2015), URL http://lib.iitta.gov.ua/9202
[9] Holovnya, O.: Criteria for selecting virtualization software in teaching Unix-like operating systems. Journal of Information Technologies in Education (ITE) (24), 119–133 (Nov 2015), URL http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/151
[10] Kolos, C.: Model process and criteria for selection of components computer oriented training environment postgraduate teacher education. Journal of Information Technologies in Education (ITE) (17), 109–117 (Nov 2014), URL http://ite.kspu.edu/index.php/ite/article/view/248
[11] Kontsedailo, V.V., Vakaliuk, T.A.: Selection criteria of games simulation used to develop professional competencies of the future software engineers. Information Technologies and Learning Tools 65(3), 133–151 (Jul 2018), https://doi.org/10.33407/itlt.v65i3.2039
[12] Kovalska, K.R.: Distance learning computer software for the organization of the postgraduate education for informatics teachers. Information Technologies and Learning Tools 13(5) (Aug 2010), https://doi.org/10.33407/itlt.v13i5.187
[13] Luparenko, L.A.: Use of electronic open access journal systems for release of research educational edition : Software comparative analysis. Information Technologies and Learning Tools 25(5) (Dec 2011), https://doi.org/10.33407/itlt.v25i5.573
[14] Oliynyk, V.V., Hrabovskyi, P.P., Konoval, O.A.: Criteria and indicators for the selection of a digital platform for e-learning at the secondary school. Information Technologies and Learning Tools 90(4), 19–31 (Sep 2022), https://doi.org/10.33407/itlt.v90i4.5010
[15] Puliak, O.V., Myronenko, N.V.: Prospects of using modern task managers for IT project management. Academic Notes. Series: Pedagogical Sciences (208), 213–218 (Dec 2022), https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-208-213-218
[16] Scheuermann, F., Pedró, F. (eds.): Assessing the Effects of ICT in Education: Indicators, criteria and benchmarks for international comparisons. Publications Office of the European Union, Luxembourg (2009), https://doi.org/10.1787/9789264079786-en
[17] Semerikov, S.O., Spirin, O.M., Vakaliuk, T.A., Mintii, I.S., Ivanova, S.M., Shymon, O.M.: Assessing the effectiveness of research and academic staff’s scientific activity: definition of criteria and indicators. Educational Dimension 9, 215–227 (Jun 2023), https://doi.org/10.31812/ed.605
[18] Spirin, O.M.: Kryterii zovnishnoho otsiniuvannia yakosti informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii navchannia. Naukovyi chasopys UDU imeni Mykhaila Drahomanova. Seriia 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia (9 (16)), 88–93 (Feb 2010), URL https://sj.udu.edu.ua/index.php/kosn/article/view/303
[19] Spirin, O.M., Vakaliuk, T.A.: Criteria of open web-operated technologies of teaching the fundamentals of programs of future teachers of informatics. Information Technologies and Learning Tools 60(4), 275–287 (Sep 2017), https://doi.org/10.33407/itlt.v60i4.1815
[20] Spirin, O.M., Vakaliuk, T.A., Ievdokymov, V.V., Sydorenko, S.I.: Criteria for selecting a cloud-based learning management system for a higher education institution. Information Technologies and Learning Tools 89(3), 105–120 (Jun 2022), https://doi.org/10.33407/itlt.v89i3.4958
[21] Symeonaki, M., Filandrianos, G., Stamou, G.: Visualising key information and communication technologies (ICT) indicators for children and young individuals in Europe. Humanities and Social Sciences Communications 9(1), 351 (Oct 2022), ISSN 2662-9992, https://doi.org/10.1057/s41599-022-01356-5
[22] Torkayesh, A.E., Torkayesh, S.E.: Evaluation of information and communication technology development in G7 countries: An integrated MCDM approach. Technology in Society 66, 101670 (2021), https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101670
[23] Torres-Hernández, N., Gallego-Arrufat, M.J.: Indicators to assess preservice teachers’ digital competence in security: A systematic review. Education and Information Technologies 27(6), 8583–8602 (Jul 2022), https://doi.org/10.1007/s10639-022-10978-w
[24] Vakaliuk, T., Gavryliuk, O., Kontsedailo, V., Oleksiuk, V., Kalinichenko, O.: Selection Cloud-oriented Learning Technologies for the Formation of Professional Competencies of Bachelors Majoring in Statistics and General Methodology of Their Use. In: Proceedings of the 1st Symposium on Advances in Educational Technology - Volume 1: AET, pp. 132–141, INSTICC, SciTePress (2022), https://doi.org/10.5220/0010921900003364
[25] Vakaliuk, T., Spirin, O., Kontsedailo, V.: Criteria for selecting open web-oriented technologies for teaching the basics of programming to future software engineers. Educational Technology Quarterly 2021(1), 73–86 (Mar 2021), https://doi.org/10.55056/etq.16
[26] Vakaliuk, T.A., Antoniuk, D.S., Morozov, A.V., Chyzhmotria, O.V., Chyzhmotria, O.H.: Selection of digital learning tools for future it professionals. Innovate Pedagogy (60), 228–236 (2023), https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/60.47
[27] Wagner, D.A., Day, B., James, T., Kozma, R.B., Miller, J., Unwin, T.: Monitoring and Evaluation of ICT in Education Projects: A Handbook for Developing Countries. Working Paper, World Bank Group, Washington, D.C. (2005), URL https://documents1.worldbank.org/curated/en/708561468175470484/pdf/375220ICT1Education01PUBLIC1.pdf, Pre-publication draft for circulation at the World Summit on the Information Societ (Tunis, November 2005)
[28] Yatsenko, O.I., Chumak, L.M.: Criteria for the selection of educational programming environment for the formation of prospective primary school teachers’ ICT competence. Information Technologies and Learning Tools 78(4), 219–236 (Sep 2020), https://doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2912
Комунiкацiйний критерiй характеризує можливiсть проводити налагоджену комунiкацiю з використанням IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.
Функцiонально-iнтеграцiйний критерiй характеризує можливiсть iнтеграцiї та збереження даних з використанням IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї, а також ряд функцiональних можливостей системи.
Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує безпековi та ключовi технологiчнi ознаки IКТ управлiння проєктами групи IКТ комунiкацiї.
Комунiкацiйно-управлiнський критерiй характеризує додаткову комунiкацiю та вiзуалiзацiю планiв пiд час проведення та вiдстежування планiв неформального навчання.
Функцiонально-iнтеграцiйний критерiй характеризує можливостi IКТ управлiння проєктами для групи IКТ планування у розрiзi можливостi iнтеграцiї з iншими IКТ навчального середовища.
Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ планування в розрiзi безпеки та можливостей хмарного використання.
Комунiкацiйно-iнтеграцiйний критерiй характеризує можливiсть проводити додаткову комунiкацiю пiд час використання IКТ документування, а також можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.
Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ документування в розрiзi безпеки, можливостей хмарного використання та фiнансової привабливостi.
Функцiональний критерiй характеризує ключовi функцiональнi вимоги до IКТ документування необхiдних для застосування пiд час неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiй.
Комунiкацiйно-iнтеграцiйний критерiй характеризує можливiсть проводити додаткову комунiкацiю пiд час використання IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi, рацiональностi використання з боку необхiдних iнвестицiй, а також можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.
Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ вiзуалiзацiї та спiвпрацi в розрiзi безпеки, можливостей хмарного використання та фiнансової привабливостi.
Функцiональний критерiй характеризує ключовi функцiональнi можливостi IКТ документування необхiдних для застосування пiд час неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiй.
Комунiкацiйно-управлiнський критерiй характеризує можливiсть проводити додаткову комунiкацiю пiд час використання IКТ розробки програмного забезпечення, а також можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.
Iнтеграцiйний критерiй характеризує можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.
Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ розробки програмного забезпечення в розрiзi безпеки, можливостей хмарного використання та рацiональностi використання з боку необхiдних iнвестицiй.
Функцiональний критерiй характеризує ключовi функцiональнi можливостi IКТ розробки програмного забезпечення необхiдних для застосування пiд час неформальної освiти фахiвцiв IТ компанiй.
Комунiкацiйно-управлiнський критерiй характеризує можливiсть проводити додаткову комунiкацiю пiд час використання IКТ презентацiй з вiдгуками в реальному часi, а також можливiсть iнтеграцiї з iншими системами IКТ управлiння проєктами.
Проєктувально-технологiчний критерiй характеризує основнi технологiчнi можливостi IКТ управлiння проєктами у групi IКТ презентацiї з вiдгуками у реальному часi в розрiзi безпеки, можливостей хмарного використання та рацiональностi використання з боку необхiдних iнвестицiй.
